Копитняк європейський

Пригадуєте, деякий час у вигляді сухого збору трави або чаю продавали засіб, який називався кукольник. Він був приготовлений із чемериці Лобелієва, але про нього ніхто не казав. Пропонували засіб для того, щоб чоловік  кинув пити. І, звісно ж, допомогти хотіли якомога швидше, тому й не шкодували цього зілля. Давали іноді дози непомірні. Можливо й були випадки, коли напоєний зіллям чоловік переставав пити спиртне, але минав час, і в нього відмовляло серце, виникала тяжка серцева недостатність. Людина помирала через рік, півтора.

Таким же чином «рятували» рабів «зеленого змія» травою, яка росте в усіх листяних лісах України, крім Криму. І цвіте у квітні-травні. У квітні в пазухах зимуючого листя утворюється буро-червона дзвониковидна квітка, яка ховається під старим листям. Квітка розпускається до появи нового листя і сидить на короткій квітоніжці, біля поверхні ґрунту. Потім розвивається нове листя. Це копитняк європейський. Найчастіше його використовують, як блювотний та відхаркувальний засіб. Особливо виражену блювотну дію виявляє корінь і свіже листя. Сухе листя цю здатність втрачає і набуває, насамперед, проносної дії, але й блювотна дія також залишається.

Копитняк – цілюща рослина. І хоч хімічний склад копитняка вивчений недостатньо, але відомо що в листі містяться і глікозиди серцевої групи азарин, алкалоїди. У всіх частинах рослини виявлена ефірна олія, до складу якої входить отруйна речовина азарин. У кореневищі знайдені дубильні речовини, органічні кислоти, невелика кількість смол і алкалоїд азарин.

Останнім часом у медичній практиці пропонують застосовувати настій листя, як серцевий засіб, настій кореневища, як відхаркувальний засіб.

В народній медицині ця рослина відома вже давно. Оскільки знають, що копитняк поліпшує серцеву діяльність, звужує артеріальні судини, підвищує тонус венозних судин і кров’яний тиск. Виявляє жовчогінну, сечогінну, протиглисну, протизапальну і седативну дію. Регулює функцію шлунку, в жінок регулює місячні. Невеликі дози копитняку дають добрий терапевтичний ефект за виразкової хвороби шлунку, запалення печінки і жовчного міхура, хронічних нашкірних захворювань, особливо коли у людини виникає екзема на шкірі внаслідок якогось нервового потрясіння.

Зазначається в літературі, що копитняк лікує і алкоголізм. Мабуть, це найбільше приваблює тих, хто відшукує засоби боротьби із цією тяжкою недугою. Хоча й відомо, що для лікування всіх вищезазначених захворювань, можна робити настій із коріння лише з одного грама на склянку окропу. І вживати по столовій ложці тричі на день. Настій листя також – 1 грам сировини на склянку окропу і також вживати по столовій ложці тричі на день. І навіть така мала доза категорично протипоказана вагітним та хворим на стенокардію.

Але коли йдеться про лікування алкоголізму, то звичайно, так незначна доза допомогти за цієї біди не може. Тому люди беруть дози значно більші. Зазвичай дають це все – потай, так би мовити, лікують таємно. Людина спочатку після прийняття певної великої дози відмовляється від алкоголізму. Можливо на радість тим, хто «лікував». Але минає час, від року до півтора після лікування, і людина помирає, просто зупиняється серце. Ті, хто лікували копитняком алкоголізм, навіть і не підозрюють, що це саме вони своїми руками спричинили смерть цієї людини.

Тому пам’ятайте: «лікування» чемерниками кавказькими, кукольниками, копитняками та подібними їм рослинами закінчуються трагічно!