«Здоров'я Людини залежить від того, на що витратила свій Час.»

Микола Адащик

Доброта і діти ...

29 May 2015
Доброта і діти ...

Діти це Ангели, і вони часто допомагають нам згадати про істину доброту ...
Є в мене один чудовий друг − Андрійко, якому скоро виповниться чотири роки. Він виділяється серед своїх однолітків своїм дивно позитивним, добрим і не по роках мудрим поглядом на світ. Спілкування з ним − це свято для моєї душі. Кажуть, що святість людини визначається тим, наскільки спокійно і радісно ти відчуваєш себе поряд з ним. Так от, перебуваючи поруч з цим маленьким чоловічком, я відчуваю незвичайне спокій, гармонію і душевний комфорт. Я відчуваю незвичайну доброту, яка є суттю цього маленького Ангела ... Коли він йде по вулиці, то захоплюється чимось, то хвалить когось, то починає спілкуватися з перехожими і всі, хто чує його, починають посміхатися...
Ми часто спілкуємося з мамою Андрійка, Наталею, і вона розповіла мені, що її маленький син став для неї голосом совісті. Поруч з ним не виходить злитися, дратуватися, проявляти якийсь негатив, тому як слідує питання: «Мамо, а чому ти зараз така зла? Тобі зараз погано, так? Ти втомилася? Давай я тобі допоможу!». Або ось ще історія про природне почуття справедливості і гармонії, яка присутня у Андрійку ... Довгий день в поїзді. Маленькі діти 2-3 років, ще не навчені мистецтву спокійно сидіти на радість татові і мамі, бігають один за одним по коридору, веселяться. Дорослі зціпивши зуби терплять радісні крики, зойки, сміх. І тут поїзд різко гальмує, і діти зі сміхом валяться в купу-малу. Мама одного хлопчика не витримує і накидається на свого з криком: «Ну ось, я тобі казала: не бігай! А тепер шишку заробив. Так тобі й треба! ». І щоб відчув виховний момент ще глибше, б'є по попі. Малюк (йому, напевно, роки 2 нещодавно виповнилося) ридає. Не стільки від болю, скільки від образи. Андрійко уважно спостерігає всю цю ситуацію. Підходить до мами цього хлопчика, яка ще кипить праведним гнівом, і питає дуже спокійно, вивчаючи: «А чому ти його по попі вдарила?». Мама: «Так він не слухається, бігає. Ось і впав, а я йому говорила ... ». Андрійко: «А ти йому скажи хорошим голосом − він послухається. А бити не потрібно »... Мама Андрійка каже, що він і їй часто говорить щось схоже: « Мамо, не кричи на братика (старшого брата-підлітка)! Скажи йому хорошим голосом. А то мені так сумно, коли ти кричиш». Якось Наталія розлютилася на старшого сина, за те, що він не склав речі в своїй кімнаті, так Андрійко кинувся збирати речі, захищаючи брата зі словами: «Мамочко, не хвилюйся, я допоможу скласти речі, просто Льоня втомився». І Льоня і мама були дуже здивовані і відчули сором від таких добрих слів і дій
маленької дитини ... 
Всі ми знаємо, як важливо відкривати серце в спілкуванні з дітьми. Тоді й діти виростуть більш сердечними, добрими людьми.