Бібліотека

Аїр тростниковий — татарське зілля

Аїр тростниковий, або лепеха звичайна (Acorus calamus) — добре знайома всім лікарська рослина. Про його давню попоулярність свідчать численні імена. В різних місцевостях вигадали стільки, що й не здогадаєшся, що йдеться про одну і ту саму траву. Ірниця, сашина, шуварник, гавір, калмус, явер, пахурка, шабельник, косатник. А у назві «татарське зілля» закарбувалася історія. Вона залишилась на згадку про татаро-монгольську навалу. Адже, саме разом із завойовниками потрапила на українські землі і ця рослина.

Історична довідка

Задовго до нашої ери, цілющий аїр знали і використовували в Китаї. Про його лікувальні властивості писали такі корифеї медицини, як Гіппократ, Гален, Авіцена. А от у Західну Європу ароматний корінь вперше потрапив у Середньовіччі. Його завозили з Туреччини тільки у вигляді східних солодощів, ретельно зберігаючи таємницю їхнього походження. Лише у XVI столітті австрійському послу в Константинополі вдалося передати на батьківщину живе кореневище. Воно було висаджене у Віденському ботанічному саду. Кажуть, що перше скромне цвітіння таємничого запашного зілля неабияк розчарувало ботаніків.

Сьогодні корневища аїру є офіцинальною лікарською сировиною. Їх можна придбати в аптеці. Основною біологічно активною речовиною рослини є багатокомпонентна ефірна олія (понад 4%). Її складові (серед інших, камфора, борнеол, евгенол). Мають широкий спектр дії і надають приємного, солодкого аромату. Тому, окрім медичного, кореневище знайшло широке застосування як ароматизатор парфумерних (туалетне мило, помада) та харчових (лікери, креми, печиво) виробів.

Властивості

Біологічну дію аїру забезпечують також гіркоти, дубильні речовини, аскорбінова кислота, крохмаль, смоли, органічні кислоти та мінерали.

В листках міститься така сама ефірна олія, дубильні речовини, крохмаль, смоли та інші сполуки. Тому лікарською є вся рослина. Недарма листя перехи зібране на Трійцю, зберігали для лікарських потреб, відваром мили голову — і болю позбувались, і волосся ставало гарним та не випадало.

Щоб вгамувати збуджену нервову систему заварювали з листя аїру чай. Але брали лише стільки, аби напій був ледь духмяним. Бо аїр рослина незвичайна: маленька доза заспокоює всі органи, а більша — навпаки збуджує.

Тож народні цілителі вміло застосовували заспокійливу дію від істерії, неврастенії, судом, а тонізуючу — від поганого апетиту та млявого травлення. Гіркоти аїру, збуджуючи закінчення смакових рецепторів, посилюють рефлекторне виділення шлункового соку, особливо соляної кислоти. Покращуються і жовчовидільна функція печінки, стан жовчного міхура, діурез. Таким чином очищається і печінка, і жовчний міхур, і кишківник від завалів.

Способи застосування

Настої та настоянки

Завдяки сильній протизапальній, знеболюючій, та антибактеріальній дії настої, настоянки аїру з успіхом використовують при розладах травлення і секреції шлунка, від гастриту (особливо зі зниженою кислотністю), ахілії, шлункових та кишкових кольок, метеоризму, блювання, проносу, гепатиту і холециститу, а також як жовчогінний і сечогінний засіб. Рослина помічна при виразці шлунка, асциті, запаленні нирок і сечового міхура, у випадку сечокам’яної хвороби.

Пігулки з кореневищем аїру від гіперацидного гастриту, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки за підвищеної кислотності використовує також офіційна медицина.

Настій кореневищ аїру тростникового
2 ч.л. подрібненого кореневища залийте двома склянками окропу. Проваріть на водяній бані 2-3 хв., дайте настоятись до охолодження, процідіть. Доза для дорослих — півсклянки, для дітей достатньо чверті. Пити 4 рази на день, перед їжею.

За допомогою порошку кореневища аїру можна позбутись докучливої печії (дрібку на кінчику ножа приймати тричі на день) та гельмінтів.

Відвар та настоянка аїру мають відхаркувальні властивості, тому корисні від нападів кашлю, бронхіту, бронхопневмонії. Ці засоби можуть допомогти тонізувати пригнічену центральну нервову систему, поліпшити пам’ять, зір, слух.

Настоянка аїру тростникового
Одну частину подрібнених сухих кореневищ залити п’ятьма частинами горілки, настоювати три тижні, періодично збовтуючи, процідити. Вживати по 5-7 крапель з водою, за 30 хв. до їжі.

Відвар

Кореневище аїру має зміцнювальну дію. Підвищує життєвий тонус у людей похилого віку. Помічне від анемії, в період відновлення після тяжких хвороб, операцій, надмірних фізичних навантажень.

Жінкам, ліки з аїру допоможуть владнати нерегулярний цикл. Їх радять приймати у разі відсутності місячних, спричиненої недостатньою функцією яйників. Показанням є патологічний перебіг клімаксу, а також необхідність посилити статеву активність при ослабленні лібідо. Спринцювання відваром кореневищ аїру допоможе від кольпіту, якщо робити його двічі на день, зранку та ввечері.

Відвар кореневищ аїру (зовнішнє)
Три ст.л. сировини залийте літром окропу, проваріть 5-10 хв., дайте настоятися, процідіть.

Порошок

Зовнішнє застосування аїру дуже широке і різнобічне. «Стільки паху (тобто пахощів) — стільки помочі», казали про нього наші прадіди. Вони розуміли, що саме завдяки отим пахощам, рослина може лікувати від хвороб і давати від них надійний захист.

Недарма кореневища аїру жували під чай пошестей холери, тифу, лихоманки. Бактерицидні й фітонцидні властивості помічного зілля можна цілком використовувати і сьогодні.

Під чай епідемії грипу жуйте невеликі шматочки кореню кілька разів на день, а в разі застуди подрібніть їх і частіше нюхайте. Відваром, або настоянкою, розведеною втричі, полощіть горло при ангіні, тонзиліті.

Порошком кореневища присипають гнійні рани, виразки, пролежні, промивають їх настоянками та відварами рослини. Кореневища аїру радимо і бажаючим покинути шкідливу звичку: щоразу, як виникає бажання випалити цигарку, жуйте корінець аїру. За два тижні, у багатьох потяг до куріння минає.
При гострій та хронічній формах артриту, зумовлених порушенням обміну речовин, при рахіті й золотусі у дітей, неврозі у дорослих, а також хворобах жіночих статевих органів роблять лікувальні ванни.

Відвар з аїру для лікувальних ванн
250 г кореневища та зелені аїру залийте холодною водою, кип’ятіть 30 хвилин та додайте до ванни. Для половинних і сидячи ванн, дозу зменшіть відповідно.

Гігієна ротової порожнини

Коли в дитинстві робили з листочків аїру пискавки — дезинфікували таким чином ротову порожнину. А смакуючи не гіркими нижніми частинами листя, отримували чимало вітамінів, та зміцнювали ясна. Народна медицина і досі радить при пародонтозі, для усунення неприємного запаху з рота пожувати трохи кореневища, свіжого листочка, чи стебла аїру. У цих випадках та при стоматиті, ефективним буде полоскання рота відваром аїру (чайна ложка на склянку окропу), або розведеного настоянкою. Відвар та настоянка можуть також послабити зубний біль. В такому випадку роблять полоскання, або прикладають до хворого зуба ватку, змочену в настоянці. Потовчене кореневище можна додавати до зубного порошку (1:1) гігієнічна процедура принесе зубам та яснам більше користі. У стоматології ефірну олію аїру застосовують в лікувальних зубних пастах від пародонтозу.

 

Аїр у кулінарії

І насамкінець, згадаємо про традиційні прянощі індійської та арабської кухні — висушені і добре подрібнені кореневища аїру. Цією спецією можна замінити лавровий лист, імбир та корицю. Треба лише пам’ятати про гіркоти, тому брати потроху. У компот чи кисіль шматочок кореневища кидають за 3 хвилини до готовності, і виймають перед подачею на стіл.

Заготівля

Ось таке воно — цікаве і корисне татарське зілля. Може стати у нагоді кожному. Поки водойми не прихопив лід, заготуйте собі цілющого та пахучого кореневища. Сушити його потрібне при температурі не вище 30-35°C, аби не втратити цінної леткої олії.

Наталя Земна