Інформаційна лінія: +38 (044) 456-20-43
Інтернет магазин: +38 (095) 006-81-27
Час роботи: Пн-Пт: с 10.00 до 17.00

Бібліотека

Час сіяти порей і селеру

Практично в усіх супермаркетах сьогодні можна купити гарні білі ніжки цибулі-порею(Allium porrum). Вона дуже популярна в кулінарії багатьох народів світу, тож чули про неї, мабуть, усі. Проте не кожен може похвалитися, що знає, який порей на смак.

Якщо вважаєте, що порей лише данина моді, то помиляєтесь. Ще в давнину порей поширився усією Європою. Зараз його вирощують майже в усьому світі. В Україні поміщики почали вирощувати цю цибулю ще в XIX сторіччі, але до цього часу йому так і не вдалося завоювати широкої прихильності українських городників.

Шкода, що ця цибуля недостатньо використовується у нашому раціоні. Аджеза хімічним складом цибуля-порей — одна з найбільш цінних цибуль. Вона багата на вітаміни С, B2, B1, E, каротин, солі магнію, калію, фосфору, натрію і заліза, ефірні масла, білки і містить їх більше, ніж ріпчаста! Лише вітаміну С в ній до 35 мг, і 100 г порею забезпечать людині майже 40% добової норми. Порей має одну надзвичайну особливість — під час зберігання вітамін C не розпадається, а навпаки — накопичується! Завдяки такому корисному складу і високим харчовим якостям порей рекомендується як дієтичний продукт, а популярності додають вишуканий смак і тонкий аромат. Його використовують сирим у салатах, готують соуси, гарніри до риби та м’яса, додають до супів, омлетів. У їжу вживають як білі стебла, так і молоде зелене листя.

Нагадаємо і про лікувальні властивості порею. Він корисний за ожиріння, психічної і фізичної перевтоми. Порей підвищує апетит, секреторну функцію залоз травного тракту, поліпшує діяльність печінки, виводить холестерин з крові, має антисклеротичні властивості та сечогінну дію. Вживання порею разом з селерою сприяє відновленню ослабленої статевої функції. Тож приготуйте з них салат, пюре чи гарнір до м’яса на романтичну вечерю. (При загостреннях захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки порей протипоказаний!)

Посадіть порей на своєму городі — і не пошкодуєте. Ця цибуля дуже врожайна, стійка до хвороб і холоду, не вражається шкідниками. Зберігається у погребі чотири-шість місяців: рослини встановлюють впритул і присипають нижню частину піском. Знаючи деякі «хитрощі», виростити її зовсім не складно. Оскільки порей має довгий вегетаційний період, то бажано не висівати його на грядку, а висаджувати 60-денною розсадою, впродовж літа двічі підгорнути, щоб мати гарну довгу «ніжку».

Саме в кінці лютого — на початку березня час висівати насіння порею. Щоб не витрачатися на спеціальні контейнери, скористайтеся хоча б прямокутними пакетами з-під молока чи соку — розсада не потребує багато місця. Насіння висівайте у вологий ґрунт на глибину 0,5-1,0 см. Між рядочками залишіть 4-5 см, а в рядку між рослинами достатньо відстані 1 см. Допоки насіння зійде, тримайте контейнери в теплому місці, накривши плівкою, щоб ґрунт не пересихав, а коли з’являться росточки, розсаду поставте на світло.

Разом посійте і селеру. Її насіння теж проростає повільно — до двох тижнів. Насіння у селери дрібне, сіяти його треба дуже мілко, або й взагалі злегка «притоптати» в ґрунт. Пророщуйте в теплому місці на світлі, тримаючи ящики накритими плівкою, допоки сходи добре укоріняться. Коли у розсади з’явиться по два справжніх листочка, розпікіруйте її у ящики з розрахунку на 5 см2 на одну рослину.