Інформаційна лінія: +38 (044) 456-20-43
Інтернет магазин: +38 (095) 006-81-27
Час роботи: Пн-Пт: с 10.00 до 17.00

Бібліотека

Духмяні ферментовані чаї – готуємо власноруч

Чаювати ми любимо, хоча ще якихось 300 років тому про звичний китайський чай у нашому Краї навіть не чули: втамовували спрагу й смакували настоями та відварами різноманітних трав.

 

Сьогодні повертається популярність так званих ферментованих чаїв. Їх нескладно приготувати власноруч із наших садових і лісових рослин. Щоб виявити характерний вишуканий аромат, їхнє листя не просто сушать, а обробляють за всіма правилами, яких дотримуються у виробництві справжнього чаю. 

 

Головним є процес ферментативного окислення, яке зазвичай називають ферментацією (звідси й назва чаїв). 

Потрібне ваше бажання і трохи зусиль, а решту рослина вже містить у собі. Це її власні ферменти й сік. Щоб вони почали діяти, треба лише зруйнувати частину клітин і створити умови, за яких внутрішньоклітинні ферменти рослини перетворять (розщеплять) частину нерозчинних компонентів у розчинні (що добре екстрагуються водою) легкозасвоювані організмом речовини.

 

Нескладний загалом процес виготовлення трав’яного чаю вимагає часу і складається з чотирьох етапів: зав’ялювання, зминання (скручування), власне ферментації і сушки.

 

Спочатку зібране листя треба прив’ялити. Його розкладають шаром до 5 см на 2-8 годин, залежно від товщини листків. Необхідно, щоб листя втратило частину вологи, водночас не пересохло, стало м’яким і не ламким.

 

Далі підв’ялене листя потрібно перем’яти, щоб зруйнувати клітини і вичавити з них сік. Найліпше це робити, качаючи листочкі між долонями. Їх можна так і лишити, щоб отримати цільнолистовий чай, або порізати листочки ножем – вийде дрібнолистовий. Часто вдаються до простіших способів: розкачують листя качалкою, товчуть у ступці або перекручують на м’ясорубці. Останній спосіб є вимушеним при заготівлі великої кількості сировини, бо контакт з металом не дуже корисний.

 

Ферментацію можна організувати по-різному. Підготовлене листя насипають шаром 5 см у дерев’яні ящики, накривають мокрою тканиною і залишають на 6-10 годин у приміщенні з температурою 26°С. Частіше складають все в емальовану миску, каструлю тощо, накривають кришкою і тримають у теплому місці. Із терміном ферментації доведеться експериментувати: необхідно, щоб листя потемнішало й набуло приємного аромату. Залежно від виду рослини та температури процес може тривати від кількох годин до кількох діб.

 

Готове ферментоване листя рівномірно розкладають на деці й сушать (періодично перемішуючи) у духовці за температури близько 90°С до повного висихання. Якщо сушити при нижчій температурі (в сушарці), чай вийде світлішим, так би мовити,  зеленим. Знавці цієї справи, наприклад,  з іван-чаю роблять домашній чай трьох видів: чорний, червоний і зелений. Багато хто вважає його набагато смачнішим за найцінніші цейлонські та індійські сорти. 

Не поступаються букетом напої з малини, ожини, суниці, смородини, а ще вишні, аронії, яблуні, клену, ліщини… Усього не перелічити! Рослин таке розмаїття, що лише ваша фантазія підкаже, насолоджуватись «чистими сортами» чи поєднати їх на свій смак, додати сушених запашних квітів чи ягід.

Ферментовані трав’яні чаї заварюють і вживають, як і звичайний чай. Але треба пам’ятати, що при ферментації цілюща дія рослин практично не втрачається, іноді навіть посилюється. Отже, помірність не завадить, та й протипоказання до вживання таких чаїв теж зустрічаються.

А якщо згадати, що домашні чаї не містять кофеїну та шкідливих домішок, готувалися з любов’ю і натхненням, – задоволення й користі від них отримаємо ще більше. Чаюйте на здоров’я!