Бібліотека

ГІРЧИЦЯ – ПРИПРАВА ЧИ ЛІКИ?

Що ви знаєте про гірчицю? Окрім того, що  це гостра приправа до сала, м’яса, яка сприяє  перетравленню їжі і підсилює апетит. А ще знаєте про гірчичники, які допомагають у разі застуди, грипу ну  й інших захворювань. А гірчиця  сербська – це рослина однорічна, вона родичка капусти і вирощується як олійна рослина. Іноді в  південних районах зустрічається в дикорослому вигляді. Дуже високо цінується гірчична олія, без якої всім вам відома мазь Евкамон, мабуть, не допомогла б. А використовуєте її при артритах, поліартритах, міозитах, радикуліті ну і в багатьох  інших захворюваннях. Ну і взагалі гірчиця належить до найбільш  оздоровчих прянощів, які  збуджують апетит. Підсилюють виділення  шлункового соку, ефективно сприяють травленню, допомагають засвоєнню жирної їжі тваринного походження. Ось чому  подають до м’яса гірчицю. Під її впливом  жирна та  білкова їжа швидше обробляється в шлунку і  перетравлюється. У людей старшого віку  гірчиця   не тільки стимулює травлення, а  суттєво покращує обмінні процеси в організмі. З давніх давен в народній медицині гірчицею лікували скорбут – цингу, кровоточивість ясен, запалення слизової оболонки ротової  порожнини. Виготовляли навіть в аптеках гірчичне пиво, яке допомагало при водянці і паралічах. 200-400 мл на день давали людям, які страждали на паралічі. І вважали, що гірчиця – чи не єдина рослина, якій під силу лікувати хоч і рідкісну, але майже невиліковну недугу  – параліч язика. При такому захворюванні давали пожувати насіння гірчиці або полоскати рот настоянкою на вині. Наливкою пополоскали хворе горло в разі ангіни, фарингіту. В стародавні часи був досвід лікування пухлин, а також паротиту.  Ще навіть  Авіценна пропонував робити цілющі пов’язки при ядусі, астмі, коли задуха у людини, при запаленні сідничного нерва. При запаленні сідничного нерва і суглобів гірчичні пов’язки клали на голову  непритомним. А соком із листя гірчиці усували зубний біль.

Якось, перебуваючи в Індії, я спостерігала, коли маленька дитина дуже кричала, вертіла головою, рученята тягла до вух, терла руками вуха і плакала, заспокоїти її неможливо було. І ось старенька жінка пішла до поля, яке  рясніло  квітами, зірвала листок, пом’яла його у руках, вичавила соку одну краплю і  крапнула дитині у вухо. Дитина  буквально за три-чотири хвилини заспокоїлася, перестала плакати. Ви знаєте, я не витримала, підійшла до тієї рослини і  здивуванню моєму не було меж. То цвіла  звичайнісінька гірчиця. І нічого дивного. Якщо згадати досвід наших українських знахарів, то вони соком  самої гірчиці, листям її лікували хворі  зуби, біль у вухах, а ще вміли   підсилювати статеві бажання. А гірчичною олією із насіння  лікували сечокам’яну хворобу і відновлювали  рухомість у хворих майже нерухомих суглобах.

І нині в народній медицині дуже широко користуються  гірчичним порошком для профілактики застудних захворювань. Насипають невеличку кількість порошку в шкарпетки і одягають на ніч. А ванни  для ніг, які використовують  при болях у суглобах, різкому підвищенні артеріального тиску? Але найбільше у нас гірчиця асоціюється із гірчичниками, які використовуємо при бронхітах,  запаленнях легень, плевритах, міозитах, невритах. І коли дуже болить голова та  підвищений тиск, гірчичники кладемо на шию, на  потиличну область. А напади грудної жаби усувають поставленими гірчичниками на груди. Тож, як бачимо гірчиця додає нашим стравам не лише пікантний смак, а й тонізує всі органи травлення, покращує пам’ять.! Бережіть себе та використовуйте досвід народної медицини!