Бібліотека

Хвороби зі … столу?

Під час огляду пацієнтів дуже часто ставлю діагноз: печінка збільшена, шлунок атонічний, підшлункова залоза на порозі цукрового діабету, підвищений тиск, болить голова, терпнуть руки, важкі ноги, печуть підошви. Серце стукає, аж захлинається або з перебоями. Тиск на ніч підвищується, на  день понижується, волосся з голови випадає, в попереку болить… І це все в однієї людини. Ціла «клумба» хвороб…

«Звідки це все взялося?- дивуються. Адже прийшли лише тому, що серце болить і просять:» Лікуйте мені серце! Воно у мене то захлинаєтеся від стуку, то замовкає, то коле, давить, дихати не дає». А це тому, що серце не витримало того, що коїться в організмі. Ще поки був отруєний шлунок, воно трималося. Коли вже була збільшена печінка і хвора підшлункова залоза, воно теж ще працювало, та коли почали розвиватися, як наслідок, усі інші хвороби – серце не витримало і стало серед «клумби» тим будяком, який змусив вас прийти і шукати порятунок. Хоч у тому, що сталося винні самі – усі ці хвороби ви брали власною ложкою із власного столу.

І не тільки тому, що на наших столах продукти забруднені загальною нездоровою екологією, що є об’єктивним чинником проблеми. До цього додалися ще й суб’єктивні  фактори – індивідуальне людське невігластво та лінощі.

Коли ми шукаємо легший шлях вирощування овочів та фруктів, то здебільшого бездумно, замість органічних добрив використовуємо хімічні, зокрема, Раундап Або ж хто сьогодні хоче руками вибирати пирій? Хоч раніше вибирали бо знали, що у такий спосіб не просто очистять город, а ще й поповнять власну аптеку вкрай потрібними ліками – корінням пирію, котре відмінно розбиває в організмі людини каміння і безболісно виводить його назовні. Ми ж, теперішні, беремо різні хімічні засоби, заливаємо ними наші городи, пирій звичайно не витримуємо отрути і гине. А ми щасливі і не задумуємося над тим, що якщо пирій його не витримує, то як ті хімічні засоби витримає наш організм?

Сади упродовж сезону обприскуємо більше 10 разів. І хочемо, що у рум’яній шкірочці яблука чи груші були корисні вітаміни. І це ж не остання біда. До шкідливих хімікатів додається ще й невміле приготування страв. Дуже часто це їжа мертва, загаряча, захолодна, гостра, пересолена, з надмірною кількістю цукру. І це ще не все – ми не вміємо їжу пережовувати. Заковтуючи недожоване, ми забуваємо, що шлунок зубів не має. І увесь клубок хімії, неуцтва і ліні регулярно потрапляє до нашого організму.

У краплині крові, як у дзеркалі, ми бачимо величезну кількість отрут, паразитів і навіть рештки їжі. Ці рештки у крові іще догнивають.. Постає питання: чи може людина з гнилою кров’ю бути здоровою? Це ж кров, яка має живити всі органи і системи, щоб вони функціонували нормально. Люди стали настільки байдужими до свого здоров’я, що, маючи поруч чисте джерело води, чисту криницю, беруть воду з крана чи купляють у фляжках. У крановій воді дуже багато бактерій.

Раніше вважали, що картопля – їжа простого люду.  Вельможам подавали по одній картоплині, присипаній цукровою пудрою. Казали, що картопля робить людину покірною. Та, скуштувавши картоплі, люди відмовились від її  української попередниці – ріпи.  А вона була усім нам не лише їжею, а й ліками. Тепер багато хто лінується вирощувати і ріпу, і картоплю. На них оселилися соя, сонях, ріпак, кукурудза. І вони настільки хімізовані, що корова, для котрої листя є ласощами, тепер відвертає голову навіть тоді, коли голодна.

Колись вживали багато квасолі, а тепер страви із неї рідкісне явище. А сама квасоля є найпершим захистом від цукрового діабету. Ось і думайте, що складніше: готувати страви з квасолі чи лікувати діабет? Квасоля відійшла, натомість, прийшла їжа протилежна, та, що діабет провокує: цукор, хімічні добавки, звабливі солодощі. Ми говоримо про цукор, як про продукт, та насправді – це хімічна речовина, яка безжалісно нищить підшлункову. Тож, не будемо ворогами своєму здоров’ю!