Бібліотека

Мезентаріальний лімфодерніт

Матеріали конференції «Зеленої планети Земної», січень 2018 року.
Про мезентаріальний лімфодерніт, МЕЗОСАН і його застосування.

Про таку хворобу мало хто чув — і не тільки тому, що вона зустрічається не так вже і часто, а й тому, що в більшості випадків її не розпізнають і ставлять помилкові діагнози. То ж спочатку трохи про нашу анатомію і це захворювання.

Лімфатичні судини брижі тонкої кишки були відкриті італійським анатомом Гаспаром Азеллі ще у 1622 році — раніше за всі інші відділи лімфатичної системи! На них розташовані до 200 мезентеріальних лімфовузлів. Їхня кількість зростає від початку тонкої кишки до клубової кишки. Тут сповільнюється рух харчових мас, що сприяє запаленню, травмуванню і підвищенню проникності слизової оболонки. При пошкодженій слизовій оболонці зростає ймовірність потрапляння токсинів чи інфекції в мезентеріальні лімфовузли – і виникає хронічне або гостре їхнє запалення – мезентеріальний лімфаденіт, або мезаденіт.

Запаленню можуть сприяти також дизентерія, коліт, харчова токсикоінфекція, гельмінтоз, закидання в клубову кишку токсичних речовин зі сліпої кишки (через недосконалість ілеоцекального клапана у дітей чи його вади у дорослих).

Загалом, серед хворих найбільше дітей і підлітків, бо в них лімфатичний апарат брижі працює недосконало, а кишка має підвищену проникність і всмоктуючу здатність.

Серед причин хвороби називають бактерії і їхні токсини (стафілокок, стрептокок, ентерокок, кишкову паличку), гельмінти. У багатьох хворих виявляють запалення верхніх дихальних шляхів, тонзиліт, гайморит, карієс. Інфекція з носоглотки потрапляє в травний тракт і далі у вузли, поширюється з кров’ю або викликає імуноалергійні реакції- це є причиною 30-80% випадків мезаденіту.

Хоча перший діагноз з описом запального процесу мезентеріальних лімфовузлів був поставлений ще у 18 столітті, досі хворобу не вміють діагностувати і приймають за апендицит, кишкову непрохідність, перитоніт тощо.

Основний симптом – повторювальний переймоподібний біль в області пупка, праворуч від нього, в правій клубовій області, болючість брижі кишок при пальпації. Коли хворий повертається зі спини на лівий бік, біль також переміщується ліворуч, а коли з лівого на правий – біль зліва зникає і з’являється справа. Стає ще сильніший, ніж був, коли пацієнт лежав на спині. Цей симптом дозволяє відрізнити мезаденіт від апендициту. Біль не іррадіює, триває від кількох хвилин до кількох годин, не супроводжується позивами до дефекації чи відходженням газів. Збільшення лімфовузлів видно на УЗД. При хронічному мезаденіті відзначається слабкість, стомлюваність, анемія, підвищена кількість еозинофілів, лімфоцитів і моноцитів.

Як же здолати хворобу?

Саме для лікування брижових лімфатичних вузлів, запальних процесів в ділянці брижі створена фітокомпозиція «Зеленої планети Земної» МЕЗОСАНРазом необхідно вилікувати хронічні запальні процеси в носоглотці і верхніх дихальних шляхах, відновити нормальну роботу кишківника. З раціону потрібно виключити продукти, які викликають механічне або хімічне подразнення кишок, холодні або гарячі страви, зменшити кількість вуглеводів і збільшити споживання білка. Їжа має містити багато вітамінів групи В, С і рутину.

Застосування МЕЗОСАНУ не обмежується мезаденітом. За спостереженнями фахівців «Зеленої планети», хронічні коліти, виразковий коліт (разом з УЛЬКАНОМ), метеоризм (разом зі СПАЗМОКОЛОМ), гельмінтози – також привід приймати МЕЗОСАН.

Оксана Григоренко («Центр сімейної медицини», м. Кам’янець – Подільський) вважає його дуже доречним засобом антигельмінтної терапії. Паразити спричиняють збільшення брижових лімфатичних вузлів, і часто, якщо призначати тільки ГЕЛЬМІН) можливо з ГАСТРОТОНОМ, ГЕПАХОЛОМ), але не додати ТОКСАН і МЕЗОСАН, або хоча би ЛІМФОГРАН, з’являється біль у животі.

МЕЗОСАН також потрібен в разі запалення жіночих статевих органів, простати. Поки кишківник хворий – ці хвороби не вилікувати. Зашлакована товста кишка, особливо там, де вона згинається ( в таких випадках людина при пальпації в цих місцях відчуває біль), порушення в роботі ілеоцекального клапана, що відділяє тонкий кишківник від товстого, призводить до запальних процесів і в кишківнику, і в статевих органах. МЕЗОСАН дуже добре працює при всіх проблемах кишківника. Варто його поєднувати з ГАСТРОУЛЬКАНОМ, інколи з ГАСТРОЛІКОМ. В разі проблем з нирками МЕЗОСАН також доречний разом з ГЛОМЕРАНОМ.

Вадим Шлапак (м. Рівне) радить при дегенеративних хворобах хребта разом зі СПАЙКЕЛАНОМ і СПОЛУТКАНОМ також призначати МЕЗОСАН для відновлення нормального руху лімфи, яка живить хребет та спинний мозок.

Зауважимо, що під час лікування МЕЗОСАНОМ треба пити достатньо води, інакше лімфатичні залози можуть знову збільшитися і викликати біль.

НАТАЛЯ ЗЕМНА