Бібліотека

Паслін солодко-гіркий

Вперше, коли почула назву Solanum dulcamara – сміялась. Не могла повірити, що то родич пасліну, що в дитинстві з таким апетитом тріскали чорні ягоди, бо знали, що зелені не можна їсти, хоч він був біля двору, під парканом. А червоний паслін високий, плететься, чи просто дереться на кущі під лісом. Такий задиркуватий, в низу ніби дерев’яний кущ. Цвіте як блюдечко, а віночок як колісчатко лілове. Цвіте від травня, аж до серпня, в тіні, на берегах річок, озер.

Отруйна – от і не чіпають її, хіба що, знахарі беруть молоді листочки з пагонами і варять. Цим відваром змащують хвору шкіру, яка дуже свербить, або запалена, або є екзема.

Дають також хворим, у кого застуда, кашель, або астма.Так я бачила ще в дитинстві.

Буває такий нестерпний ріжучий біль, коли запалення сечового міхура, розлад шлунка, і тепіти неможна. Ось тут і допоможуть оті слабенькі листочки з куща. Пам’ятаю, давали нам, дітям, але в дуже маленьких дозах, коли ганяли паразитів, або якщо треба було загоїти рану. Так його ще називали – глистогін.

Вже на практиці довелось вдостовіритись, що маленькі листочки, а діють сильно. Тому вони і допомагали при водянці, захворюваннях печінки – жовтяниці, а дітям при коклюші, а зовнішньо, за вушками, при золотусі.

Бабусі бачили поміч дітям, та і собі лікували ревматизм, а молодиці регулювали собі місячні.

Квіточками ліловими, білими, лікували легені і запалення верхніх дихальних шляхів.

Ягоди – отруйні. Ними тільки під наглядом лікаря, чоловіки лікували венеричні захворювання, приступи мігрені та епілепсію. Мікродози застосовує у лікуванні грипу, кропив’янки, ревматизму, гомеопатія.

А так всі знають, що рослина отруйна, особливо ягоди, їх навіть комахи бояться і тварини. В них виникає серцебиття і пронос, вони не отруюються тільки в русі.

Зате якщо відваром гілочок і листя покропити рослини, дерева, то пропадуть вся гусінь і личинки, а всі комахи.