Інформаційна лінія: +38 (044) 456-20-43
Інтернет магазин: +38 (095) 006-81-27
Час роботи: Пн-Пт: с 10.00 до 17.00

Бібліотека

Печіночниця звичайна

Ті, хто вперше опиняються навесні у Карпатах, бувають вражені дивними квітками, подібними кольором до небесної блакиті. Милують очі сині, блакитні, фіолетові квіти печіночниці звичайної, або благородної. Саме таку наукову назву має ця рослинка. Місцеві мешканці називають їх переліскою, або печінковою травою. Попри красу, знають печіночницю не всі, хоча б тому, що росте лише на заході України, здебільшого у листяних лісах.

Латинська назва печіночниці Hepatica nobilis походить від грецької «hepar» – «печінка» та «nobilis» – «благородна». Інколи можна зустріти нову її назву латиною – Anemone hepatica.

Обриси листочків, дійсно, нагадують печінку – ніби природа підказує, від яких недуг рослина помічна. Свого часу печіночниця входила до фармакопеї, лікарі широко застосовували її не лише від хвороб печінки, лікували навіть сифіліс. Як і багато інших, через велику популярність рослину майже винищили. Наразі наукова медицина печіночницю не застосовує, вкрай рідко її використовують в гомеопатії (від легеневих захворювань і хронічного бронхіту).

Народна медицина не відмовилася від такого чудового засобу. У «Зеленій планеті Земної» печіночницю цінуємо – не тільки збираємо, а й вирощуємо. Разом із іншими рослинами вона здатна лікувати навіть вірусний гепатит С та ТОРЧ-інфекції.

Окрім жовчогінної дії, печіночниця має антисептичні, відхаркувальні властивості, підвищує діурез, позитивно впливає на обмін речовин. Для лікування беруть рослину цілком: листя, коріння, квіти. Її настій усуває запальні процеси, оздоровлює як печінку, так і важливий кровотворний орган – селезінку, допомагає від запалення нирок та сечового міхура, допомагає від бронхітів, трахеїтів, ревматизму і подагри. Тривале застосування настою лікує жовчнокам’яну хворобу.

Настій печіночниці
1 ч. л. сухої подрібненої рослини залийте склянкою окропу, дайте настоятися. Вживайте по чверті склянки 4 рази на день.

Настій є також добрим кровоочисним засобом при золотусі, висипах на тілі та фурункулах. Зовнішньо його використовують для полоскання горла при ангіні, промивання гнійних ран, трофічних виразок і шкірних висипів.

Давно відомо про значну знеболюючу дію печіночниці. Це нині, щойно заболить у правому боку (де печінка і жовчний міхур), більшість поспішає ковтнути пігулку. Раніше функції знеболювального виконувала настоянка.

Настоянка печіночниці
2 ст. л. сухої подрібненої трави залийте 0,5 л горілки, настоюйте 15 діб. Вживайте по 5-10 крапель з теплою водою 4 рази на день (перед вживанням їжі й на ніч).

Тим, у кого болять суглоби, вражені поліартритом, настоянка знадобиться для розтирання. Нею також можна протирати нашкірні висипи та виразки.

Хай би які чудові властивості мала печіночниця, пам’ятайте: це отруйна рослина! Передозування небезпечне. Збирають печіночницю під час цвітіння (іноді квіти і листя разом, іноді самі квіти). Роблять це в рукавичках, бо від  їдкого соку можуть з’явитися пухирці на шкірі. Висушена печіночниця стає менш отруйною, але зберігати її слід окремо від інших трав.

Печіночниця благородна – гарна декоративна рослина, її часто вирощують у квітниках. Вона чудово почувається і може успішно розмножуватися самосівом. Щовесни чарівні квіти-оченята даруватимуть вам зцілення і насолоду. А ви врятуєте лісову красуню від знищення, а може й схочете повернути її у природу. Бо, хоча рослина не потрапила до Червоної книги України, вона занесена до Зеленої, як вид, якому може загрожувати знищення.

Наталя ЗЕМНА