Інформаційна лінія: +38 (044) 456-20-43
Інтернет магазин: +38 (095) 006-81-27
Час роботи: Пн-Пт: с 10.00 до 17.00

Бібліотека

Рутка лікарська

Тендітна рутка лікарська (Fumaria officinalis) квітує впродовж усього літа. Шукати її треба на пасовищах, біля доріг, на оброблених ділянках – городах і полях. Як бур’ян, вона особливо полюбляє рости там, де колись сіяли ярові. Недарма її подекуди прозивали житничкою.

Суцільних заростей рутка не утворює, частіше зростає поодинці або невеликими купками. Невисока однорічна рослинка має рожеві або пурпурові квіточки, зібрані у витончені грона. Її тонке соковите стебло, мереживні листочки мають сірувато-зелений, ніби задимлений колір. Поле, заросле руткою, наче вкрите сизим серпанком. Звідси походить і назва «димниця», «димнянка». Від латинського fumus, «дим», утворена також наукова назва роду руток, як і всієї родини руткових (Fumariaceae).

З рутою садовою рослинка нічого спільного, окрім схожої назви, не має. Хіба що, як і тезка, з давнини широко використовується народними лікарями. Певний час радянська медицина теж послуговувалася цією рослиною: у вигляді водного настою і екстракту рутку застосовували від атонії кишківника і для збудження апетиту. Прикро, що наша офіційна медицина рутку лікарську (як і багато інших цінних рослин) лікувальним засобом не визнає. Натомість деінде з неї виготовляють медичні препарати (згадати хоча б той самий Гепабене для печінки), які ми потім купуємо в аптеках. Українська ж традиційна медицина чудово знала і використовувала цю властивість «печінкової трави» – як здавна називали рутку.

При хронічних захворюваннях печінки засоби з рутки призначали ще Гален і Авіценна. Сьогодні жовчогінну і спазмолітичну дію рослини застосовують у народній медицині різних країн, додають її у жовчогінні збори для поліпшення секреторних функцій печінки. Показанням є дискінезія жовчних шляхів, млява робота печінки, жовчнокам’яна хвороба та інші захворювання печінки й жовчного міхура. Настій трави і свіжий сік нормалізують також секреторно-моторну діяльність шлунково-кишкового тракту, підвищують апетит, сприяють гарному травленню та всмоктуванню їжі, поліпшують обмін речовин. Руткою лікують також диспепсію, гіпоацидний гастрит, спастичні коліти, геморой, застосовують як вітрогінний і легкий послаблювальний засіб при закрепах.

Настій рутки лікарської

Одну ч. л. подрібненої сушеної трави залийте склянкою окропу, настоюйте до охолодження, процідіть. Вживайте по 2 ст. л. 3-4 рази на день перед їжею.

Рутку застосовують і як загальнозміцнювальний засіб після тяжких, виснажливих інфекційних хвороб та великої крововтрати. У сезон для цього використовують свіжий сік, поєднаний з пивом або сироваткою.

Ліки з соку рутки

Одну ч. л. соку рутки додайте до склянки пива або сироватки, вживайте по півсклянки 2-3 рази на день як кровоспинний і загальнозміцнювальний засіб.

Взимку для зміцнення організму та в разі гастриту з пониженою кислотністю 2 ч. л. сушеної рутки проваріть у півлітрі пива або сироватки 7-10 хвилин. Це денна доза, ліки п’ють по півсклянки за раз.

Трава рутки має також потогінну дію, у багатьох випадках застосовується як сечогінний засіб. У Німеччині народна медицина використовує її при циститах і водянці, у Болгарії – при хворобах нирок. Препарати рутки допомагають при іпохондрії та істеричних станах. В Україні рутка добре відома і як кровоочисний засіб. Нею лікують фурункули, вугрі, висипку на тілі, хронічні шкірні захворювання.

Свіжим соком рутки змащують уражені лишаями та висипкою місця. Також такий сік згубно діє на коростяного кліща, особливо на початковій стадії зараження, доки не настало масове розмноження паразитів. Взимку в разі дерматомікозів і висипки замість соку послуговуються концентрованим настоєм сушеної трави у вигляді компресів або примочок.

Рутка має здатність тонізувати гладку мускулатуру матки.

У поєднанні з іншими травами застосовується для лікування захворювань верхніх дихальних шляхів та деяких вад серця.

Активно діючими складовими рутки є дубильні речовини, гіркоти, смоли, органічні кислоти, вітаміни С і К, інші сполуки. Особливе місце серед усіх компонентів посідають алкалоїди: саме вони забезпечують значну частину лікувальних властивостей. Хоча автори деяких видань вважають, що рутка не має протипоказань, зауважимо, що наявність алкалоїдів робить рослину токсичною, тому передозування препаратів рутки неприпустиме! При вагітності, грудному вигодовуванні та при гострому запаленні шлунку і глаукомі внутрішнє застосування рослини протипоказане. Також рутка протипоказана у лікуванні дітей.

Однак правильне й обережне застосування рутки під лікарським наглядом піде на користь. Зараз можна лікуватись свіжою рослиною, а до кінця літа встигнете насушити трави на зиму. Збирайте рутку під час цвітіння, зрізуючи стебла до відмерлих знизу листків. Рослина соковита, тож розкладайте її тонким шаром і сушіть якомога швидше.