Інформаційна лінія: +38 (044) 456-20-43
Інтернет магазин: +38 (095) 006-81-27
Время роботи: Пн-Пт: с 10.00 до 17.00

Бібліотека

Туберкульозний вовчак

Туберкульозний вовчак

Усім відома така хвороба як туберкульоз. А чи багато ми знаємо про небезпеку цієї недуги? Чи зможемо розпізнати її симптоми? Як допомогти хворим здолати цю біду? Бо вона може зачепити кожного з нас. Хтось має рідних чи знайомих, хворих на туберкульоз, хтось з читачів вже долає цю недугу, а хтось з тривогою чекає на результати аналізів. Чого точно не треба робити ― це панікувати. Обізнана людина ― це людина, спроможна ефективно діяти. Саме для цього розпочинаємо цикл матеріалів про туберкульоз. Маємо знати головне — туберкульозу можливо запобігти, туберкульоз виліковний.

Туберкульозний вовчак

Туберкульозна паличка здатна вражати не лише легені, а й інші органи: шкіру, кістки, нігті, сполучні тканини, м’язи, лімфатичну систему тощо (це так звані позалегеневі форми туберкульозу).

Туберкульоз шкіри зустрічається досить рідко і складає приблизно 5% усіх випадків позалегеневого туберкульозу. Понад 80% усіх випадків туберкульозу шкіри діагностується через 5 і більше років від початку захворювання. Трапляються випадки, коли цю недугу виявляють у стареньких, що страждають від шкірних виразок, запалень десятки (!) років, навіть не здогадуючись про причину своїх страждань. Бо туберкульоз шкіри вдало маскується під інші шкірні хвороби. Встановити точний діагноз можна лише завдяки застосуванню комплексних клініко-лабораторних методів дослідження.

Туберкульоз шкіри буває первинним і вторинним.

Первинний туберкульоз шкіри розвивається, коли інфекція потрапляє на шкіру з зовнішнього джерела інфекції ― від людини або тварини, хворої на активний (заразний) туберкульоз. У зоні ризику перебувають особи, що мають тісний контакт з людьми, хворими на туберкульоз в заразній формі (особливо маленькі діти), а також м`ясники, фермери, ветеринари, що мають контакт з хворими тваринами. Зазвичай бактерії туберкульозу уражають шкіру через рани, подряпини, тріщини. Украй рідко первинний туберкульоз шкіри вражає здорових людей, бо шкіра має чудовий природний захист завдяки бактерицидній дії шкірного сала та функціям місцевого та системного імунітету. Тому туберкульоз шкіри розвивається переважно у людей з ослабленим імунітетом, зокрема у хворих на СНІД, а також хворих на хронічні недуги внутрішніх органів, через які шкіра стає сухою та знижуються її бар’єрні функції.

У переважній більшості випадків вторинний туберкульоз шкіри розвиваєтьсяу хворих на легеневий туберкульоз чи його позалегеневі форми (кісток, кішківника тощо). Мікобактерії туберкульозу переносяться на шкіру з кров’ю чи лімфою від уражених органів.

Вовчак туберкульозний (або вовчок звичайний ― лат. lupus vulgaris) належить саме до вторинних форм туберкульозу шкіри і є однією з найбільш розповсюджених його форм.

Не плутайте вовчак туберкульозний з системним червоним вовчаком (хворобою Лібмана-Сакса)

Обидва захворювання об’єднує характерна ознака ― висипи на крилах носа і щоках (уражена ділянка формою нагадує метелика). В середньовіччі така форма висипу нагадувала людям вовчі укуси, звідси і назва ― вовчак.

Системний червоний вовчак ― це аутоімунне захворювання, коли імунітет починає боротися зі здоровими тканинами свого організму. Специфічні причини цієї недуги невідомі. Відомо, що системний червоний вовчак має спадкову схильність, непоодинокими є сімейні випадки захворювання. Розвивається недуга під впливом провокуючих чинників: будь-якої гострої вірусної інфекції (важливий не збудник, а сплеск імунної відповіді на нього), перебування на сонці (інсоляція), коливання рівня гормонів (захворювання уражає переважно жінок), абортів і пологів, стресів, прийому деяких лікарських препаратів.

Тож різниця між цими двома вовчаками чітка. Системний червоний вовчак ― це збій імунної системи, а туберкульозний вовчак є однією з форм туберкульозу, спричинений мікобактерією туберкульозу.

Симптоми вовчаку туберкульозного

Вовчак туберкульозний має хронічний прогресуючий перебіг, тягнеться роками і може початися після різних травм внаслідок активізації прихованої інфекції.

Спочатку з’являються люпоми ― маленькі горбки коричнево-червонуватого кольору м’якої консистенції з гладкою блискучою поверхнею, яка в подальшому лущиться. Люпоми зазвичай розташовуються групами, причому спочатку вони відокремлені один від одного, а потім зливаються разом. Навколо них завжди утворюється застій і почервоніння. При натисканні люпома легко занурюється в глибину тканини (ознака Поспєлова). Це відбувається через загибель еластичної і сполучної тканин. Є ще й така важлива ознака вовчакової люпоми: коли натиснути на неї предметним склом, з капілярів виходить кров, і знекровлена люпома виглядає воскоподібною плямою жовто-бурого кольору, схожого на яблучне желе. Тому цей симптом має назву «феномен яблучного желе».

Переважно уражається шкіра обличчя (70%), особливо ділянки носа, щік, біля рота, вушних раковин (мочки), а також шиї, рідше кінцівок, тулуба. Найтяжчою формою є туберкульозний вовчак слизових оболонок носа, ока, ротової порожнини, де утворюються червоно-жовті бляшки із зернистою поверхнею, що нагадує риб’ячу ікру. Перехід специфічного процесу на хрящі носа призводить до тяжкого спотворювання обличчя (мутиляції). Вовчак може ускладнюватись бешихою (рожистим запаленням), іноді (але дуже рідко) перероджується на ракову пухлину.

Лікують туберкульозний вовчак тими методами, що й туберкульоз.

Не займайтеся самолікуванням! Туберкульоз ― дуже серйозна хвороба і вимагає комплексного лікування під наглядом лікаря! Наведені рецепти можна застосовувати як допоміжні і після консультації зі спеціалістом.

Рецепти народної медицини

Застосовуються такі цілющі рослини, як алое, обліпиха, татарник, деревій, волоський горіх.

Прикладайте до уражених ділянок чистий сік з листя алое, витриманий 25 днів на холоді за температури 3°С. Якщо виникають нашкірні виразки, то варто застосовувати обліпихову олію. Або приготуйте мазь.

Мазь з обліпихової олії (зовнішнє)

До смальцю (95 г) додайте 5 г обліпихової олії та інтенсивно розмішайте. Цією маззю можна змащувати ушкоджену шкіру двічі на день.

Внутрішньо радимо вживати по 2 г на день обліпихової олії. Корисно приймати ванни з відваром волоського горіха.

Наталя ЗЕМНА

Поділитися: