Інформаційна лінія: +38 (044) 456-20-43
Інтернет магазин: +38 (095) 006-81-27
Время роботи: Пн-Пт: с 10.00 до 17.00

Новини

Чорний день Чорнобиля

Чорний день Чорнобиля

До 1986 року 26 квітня було для українців звичайним днем. Та вже три десятиліття, як це день смутку. А ще, 30 років — період напіврозпаду цезію-137… Кількість речовин, які розвіялись над землею внаслідок аварії, без перебільшення, страшна. 27 квітня висота радіоактивного стовпа над реактором сягала 1200 м, а рівень радіації — 2000 мР/год. У м. Чорнобиль фон був «лише» 3 мР/год, у м. Брагін Гомельської обл. — аж 46 мР/год. Нормальний фон — 0,04-0,20 мР/год. Ще 1 травня було прийняте рішення відселити людей у місцевостях з опроміненням до 5 мР/год. 10-ти кілометрова зона на той час вже була евакуйована. 116 тис. людей втратили свої домівки у 1986 р., 230 тис. — у наступні роки. Найбільшу небезпеку становили радіоактивні йод та цезій. Йод-131 (період напіврозпаду 8 днів) став головним внутрішнім опромінювачем: через брак йоду в районах аварії він активно накопичувався у щитовидній залозі, потрапляючи в організм з повітрям і їжею.Цезію-137 було менше, але через великий період напіврозпаду під його дію потрапило багато людей.Стронцій-90 (період напіврозпаду — 28,6 років) сильно забруднив тридцятикілометрову зону та річку Прип’ять. В організм потрапляє з їжею, він вбудовується в кістки, заміщуючи кальцій, і стає джерелом внутрішнього опромінення, вражаючі кістки, кістковий мозок. Десь половина стронцію за 90-150 днів виводиться з організму. Глибокий стрес спричинила екстрена евакуація і переселення. Люди втратили рідні місця, оселі, розлучилися з рідними та близькими. Цілком втрачена жива культура цілих регіонів. Єдиним позитивом вважають утворення на безлюдних територіях заповіднику, де панує дика природа. Спогади про Чорнобильску аварію з Нобелівської лекції білоруської письменниці Світлани Алексієвич: «У міських парках згрібали листя і вивозили за місто, там листя ховали. Зрізали землю з заражених плям і теж ховали — землю ховали в землі. Ховали дрова, траву. У всіх були трохи божевільні обличчя. Розповідав старий пасічник: «Вийшов вранці в сад, чогось не вистачає, якогось знайомого звуку. Жодної бджоли … Не чутно жодної бджоли. Жодної! Що? Що таке? І на другий день вони не вилетіли і на третій … Потім нам повідомили, що на атомній станції — аварія, а вона поруч. Але довго ми нічого не знали. Бджоли знали, а ми ні ». …На моїх очах дочорнобильська людина перетворювалася в чорнобильську.Радіацію не можна було побачити, помацати, почути її запах … Такий знайомий і незнайомий світ вже оточував нас. Коли я поїхала в зону, мені швидко пояснили: квіти рвати не можна, сідати на траву не можна, воду з колодязя не пити … Смерть таїлася всюди, але це вже була якась інша смерть. Під новими масками. У незнайомій подобі… ». В Україні 2016 рік Указом Президента проголошений Роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи. Маємо згадати усіх, хто віддав своє майбутнє за наше сьогодення. Світла їм пам’ять, пошана і наша безмежна вдячність!Загинуло багато людей, тисячі втратили здоров’я, десятки тисяч — рідну землю — це основний трагічний наслідок аварії і урок усьому людству. Маємо добре його засвоїти, щоб подібне ніколи не повторилося.

Поділитися: