Віртуальний курорт

25 березня 2015 р.

Ви, доросла людина, не раз милувалися, як безтурботно грає на зеленій галявині дитина. Пустує без всякої причини, просто насолоджуючись своєю безмежною енергією!
Ми, городяни, затиснуті між напругою стресу і апатією синдрому хронічної втоми, рідко повертаємося в стан дитячої розкутості. І все ж, варто лише на тиждень змінити умови, ми забуваємо тривожні роздуми, в душі запанують спокій і мир.
Тільки виїхати у відпустку сьогодні, коли життя що не день дорожчає, стає все важче. Але немає положень, з яких людина не знайшла би виходу! Не можна виїхати на природу з міста? Відкриємо ж для себе в місті природну благодать!
Ось один досить ефективний прийом: йдучи з роботи чи на роботу, поглядайте на сонечко. Дивіться, як сріблиться хмарка, пронизане сонцем! Чи не правда, радує око химерна гра світла в зелених кронах дерев?
Новітні дослідження американських фізіологів показали, що у людини, яка навіть в зимовий день хоча б п'ять хвилин проводить у залитого сонцем вікна, під впливом світла виробляється гормон мелатонін, що протидіє депресії. І той, чий організм отримує його в достатній кількості, рідко страждає від спадів настрою. Висновок же старий як світ: ми — діти сонця. І в радості, і в горі звертайте погляд до нього — сонечко все поправить, всіх обласкає своїми променями.
Є ще один прекрасний спосіб відчути себе щасливим відпускників: похід в ліс або в міський парк. На це у вас немає ні часу, ні сил? Добре, скористаємося тоді зовсім вже нехитрим трюком: за допомогою фантазії створимо «міні-лісопарк» у себе в квартирі. Як? Та дуже просто: читаючи свої улюблені вірші про природу! Психофізіологи недавно з'ясували, що переживається нами надзвичайно гостро в уяві породжує відчуття, абсолютно схожі з реальними.
Чарівне царство природи, що дарує нам здоров'я, — те саме музиці. Щоб знайти душевний спокій і відпочити, не виїжджаючи на курорт, хтось вирушає на природу, а хтось занурюється в музичну стихію. Можна поєднувати і те й інше. Просто: не відмовляйте собі в маленьких радощах, не проходьте повз них.

Ірина Суровцева