Кожен третій українець навіть в мирний час потерпав від нестачі йоду. Гірша ситуація (за даними ВООЗ) була тільки в Пакистані, Гамбії, Гвінеї-Бісау та на Гаїті. Під час війни проблема навряд чи стала меншою і потребує навіть більш пильної уваги.
Поширення йододефіциту в Україні. Від ендемічного зобу, спричиненого катастрофічною нестачею йоду в їжі, зазвичай потерпають передусім в гірській місцевості. В Україні зоб і уроджений гіпотиреоз були надзвичайно поширені на Буковині: в 1939 році там було зареєстровано 16 тис. хворих; деінде — 50-60% населення. Нині серед регіонів з вираженим дефіцитом залишаються Чернівецька, Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська, Тернопільська, Чернігівська області. Частковий йододефіцит є в Київській, Житомирській, Хмельницькій областях, помірний — у Вінницькій, Черкаській, Полтавській, Сумській, Дніпропетровській, Луганській.
Які проблеми спричиняє нестача йоду? Через йододефіцит виникає чимало порушень і захворювань в організмі. Жінки не можуть завагітніти, виносити і народити здорових дітей, у дітей виникають незворотні розумові й фізичні порушення (у важких випадках — кретинізм). Втрати дитини від йододефіциту під час внутрішньоутробного розвитку у подальшому відновити неможливо. Йодний дефіцит у малюків до 3-х років є критичним, у подальшому загрожує проблемами зі здоров’ям, особливо з інтелектом. Нестача цього елементу у дорослих спричиняє захворювання щитовидної залози з багатьма наслідками, аж до втрати працездатності.
Симптоми незначної нестачі йоду теж вельми неприємні: слабкість, головний біль, пригнічений настрій, «непереборні лінощі», нервозність, дратівливість. Значно слабшає пам'ять та інтелект. Згодом підвищується артеріальний тиск, з'являється аритмія, падає рівень гемоглобіну в крові.
Через дефіцит йоду порушуються також білковий, жировий, вуглеводний обміни, що призводить до затримки росту в дітей. Виходить з ладу імунна система. Зокрема, фагоцити стають малоактивними і не можуть ефективно захищати організм від вірусів і мікробів. Тому люди з йододефіцитом набагато частіше страждають від інфекційних хвороб з ускладненнями.
Людей, хворих на йододефіцит, у світі понад 1,5 мільярди. 600 мільйонів з них мають збільшений розмір щитовидної залози, понад 40 мільйонів — розумово відсталих людей, понад 6 млн. з яких страждає на важку форму — кретинізм.
Біологічна роль йоду в організмі. Щонайперше йод потрібен для утворення тиреоїдних гормонів (тироксину та трийодтироніну) у щитоподібній залозі. Роль цих гормонів надзвичайна для всіх органів і систем людини. Саме від їх нормальної роботи і спричинених ними хімічних реакцій залежать процеси обміну речовин практично в усіх клітинах і тканинах організму.
Якщо узагальнити, тиреоїдні гормони регулюють енергетичний, білковий, вуглеводний і жировий обмін, ріст і розвиток організму. Мають потужний вплив на серцево-судинну, кістково-м’язову і нервову системи.
Особливо важливі тиреоїди у період ембріонального розвитку дитини, завдяки ним відбувається повноцінний розвиток нервової системи, а пізніше — формування інтелекту. Доведено, що в регіонах, які страждають на йододефіцит (так званих ендемічних), рівень інтелекту на 20% нижче, аніж в інших, краще забезпечених йодом.
Перші зовнішні ознаки нестачі йоду: тремтіння рук, сухість шкіри, різка зміна ваги (збільшення або зменшення). Має насторожити і підвищене серцебиття.
Що робити? Доказова медицина визнає йододефіцит головною причиною зниження розумових здібностей та незворотних ушкоджень мозку, яку можна попередити просто і ефективно. Як? Вживати йодовану сіль щодня. У більшості країн світу заборонено вживати харчову сіль без йоду в їдальнях садочків і шкіл, вищих навчальних закладів, в армії. А в деяких країнах нейодовану сіль продавати взагалі заборонено. Саме так подолали проблему йододефіциту.
Йодована сіль в Україні. На початку 90-х років в Україні продавали сіль з додаванням калію йодиду. З неї йод випаровувався за три місяці, а хазяйки винуватили сіль у тому, що «зриває банки». Сьогодні в Україні продають якіснішу сіль,збагачену йодатом калію (KIO3). Ця стабільна сполука не має ніякого запаху і практично не випаровується під час приготування їжі. Увесь світ користується такою сіллю вже десятки років. Консервації вона не шкодить, ніякого присмаку їжі не додає. Йодована сіль містить близько 40 частинок йоду на мільйон частинок солі. Така незначна кількість є харчовою, не фармацевтичною, тому вживання збагаченої йодом солі не потребує дозволу лікаря. Водночас цієї кількості достатньо, щоб за щоденного вживання уникнути йододефіциту.
Пам'ятайте — організм не вміє накопичувати йод. Тобто, не можна наїстися йодованої солі або фармакологічних препаратів йоду — «запастися» і заспокоїтись. Як тільки припиняється профілактика — знову виникає дефіцит.
Продукти, багаті на йод(морепродукти, особливо морська капуста), теж допомагають вирішити проблему. В дуже невеликих кількостях йод є у м’ясі, яйцях, молоці, вишні, хурмі, цибулі, деяких інших овочах і фруктах. Та зауважте, вміст йоду в продуктах залежить від того, скільки його в місцевості, де розводять худобу і вирощують рослини. За рахунок геологічних процесів, руху льодовиків тощо понад 90% йоду земної кулі зосередилося в морях і океанах. Тож у м’ясі, молоці, яйцях з морського узбережжя йоду буде значно більше, ніж з Карпат. Те саме і з рослинами.
Важливий нюанс — за дефіциту селенуйод не засвоюється. Селен міститься у горіхах, морській рибі, морепродуктах, телятині, м’ясі птиці, квасолі та інших бобових. Слідкуйте за своїм раціоном, вживайте йодовану сіль і йододефіцит вам і вашим дітям не загрожує!
Дуже цікаво і зрозуміло..🇺🇦