Фіброаденома — це доброякісне новоутворення у молочній залозі. Воно утворюється із залозистої або фіброзної тканини і на дотик нагадує щільну рухливу кульку, не пов’язану з оточуючими тканинами. Розмір найчастіше сягає 1-5 см, однак зустрічаються фіброаденоми велетенських розмірів — більше 20 см.
Найчастіше бачимо поодинокі фіброаденоми, але у деяких випадках виявляють кілька пухлин, в одній чи обох молочних залозах. Нові фіброаденоми є більш м’якими, не мають щільної зовнішньої капсули та ростуть швидше. Зрілі новоутворення ростуть повільніше, мають більш щільну консистенцію і капсулу. Після настання менопаузи вони можуть кальцинуватися і частково регресувати.
Фіброаденома зазвичай росте непомітно, не викликаючи запалення та болісних відчуттів. Немає виділень із сосків, лімфовузли не збільшуються.
Серед всіх видів фіброаденом найбільшу загрозу являють листоподібні. Вони ростуть найшвидше, сягають більших розмірів, а ризик їх переродження на злоякісну пухлину складає приблизно 10%.
Причини виникнення фіброаденом достеменно невідомі. Але найчастіше вони з’являються у молодих жінок в разі гормональних порушень. Ці порушення можуть відбуватися внаслідок прийому гормональних препаратів, вагітності або її переривання, через коротке або занадто довге годування немовляти груддю, захворювання щитоподібної залози та гіпофізу, через гінекологічні проблеми.
Ризик зростає через дуже ранні менструації або пізню менопаузу. Новоутворенням також сприяє стрес, травми грудей, паління та вживання алкоголю, ожиріння, часте засмагання.
В офіційній медицині застосовують лікування гормональними препаратами. Показанням для хірургічного втручання є випадки, коли пухлина росте дуже швидко, коли стає занадто великою, псує зовнішній вигляд, є високий ризик її злоякісного переродження. Деякі фіброаденоми видаляють, якщо жінка хоче народити дитину, бо вони починають швидко рости через зміни у гормональному фоні вагітної. Та навіть лікарі погоджуються, що в багатьох випадках операції можна уникнути.
В «Зеленій планеті Земної» вважаємо, що фіброаденому можна і треба пролікувати, хоча завжди радимо пацієнткам звернутися до мамолога, ендокринолога, гінеколога.
Хоча з операцією поспішати не слід, не треба й чекати,коли утворяться спайки. Наприклад, молочна залоза була десь притиснута, вдарена, або ж щось туге носила жінка тривалий час. Спочатку утворюється спайка, потім тканина залози заміняється сполучною тканиною. Інколи починається фіброзно-кистозна мастопатія. Врешті виникає затвердіння, ущільнення і пухлина.
Щоб цього не допустити, застосовуємо СПАЙКЕЛАН, ФІБРОМАН і МАСТОДЕН. Коли лікуємо молочну залозу, звертаємо увагу на всю гормональну систему: тобто на щитовидну залозу також, на матку, на всі дітородні органи. Додаємо до ФІБРОМАНА, МАСТОДЕНА, НОРМОСТРУМ, коли жінка знервована. Часто застерігаю щодо паразитарного ураження молочних залоз (ГЕЛЬМІН), щодо застою лімфи (ЛІМФОГРАН), тяжких наслідків після травми (АРНІКА).
Ну, а коли пухлина викликає серйозне занепокоєння, застосовуємо потужну фітокомпозицію БЛАСТИН.
