Лишень закінчились зимові холоди, одразу, ніби вже давно стояли на старті, з’являються перші квітнучі рослини.
Ранні весняні квіти дуже потрібні комахам, які в цей час мають обмаль харчів. Але не тільки з цієї причини не слід їх зривати. Багато з весняних квітів потрапили до Червоної книги України або просто є рідкісними в деяких регіонах. Є серед них і отруйні. А ще, може найсуттєвіше: взагалі ніколи не рвіть в природі нічого без потреби — ні квітку, ні гілочку, ні листок! Кожна з них — це рідний дім для сотень непомітних нам живих істот.
Горицвіт весняний (Adonis vernalis) якраз із тих рослин, що в Червоній книзі. І безперечно є отруйною, але й лікарською! Квітка горицвіту дуже гарна: яскраво-жовта, має до 20 пелюсток, сягає 8 см в діаметрі. Відомо близько 11 видів горицвітів, всі вони походять з Євразії, але горицвіт весняний — найвідоміший з них. Належить до родини Ranunculaceae — Жовтецеві, отож є родичем теж дуже отруйних аконіту і чемерника. Цвіте з ранньої весни до половини травня.
Росте у степах, на степових схилах у лісостепу та степу, на яйлах в Криму, зрідка, спорадично на степових схилах в Прикарпатті, Розточчі — Опіллі, на півдні Полісся, на узліссях березових і дубових лісів, на галявинах, на луках, серед чагарників.
Кажуть, що назвали його так, бо росте найчастіше на пагорбах (горах), або ж тому, що ніби «горить» яскраво-жовтим кольором. Латинська назва роду походить від імені міфічного красеня Адоніса, а видова назва означає весняний.
Горицвіт дуже часто використовувався в народній європейській і китайській медицині, попри те, що вся рослина дуже отруйна. Вірніше, її діючі речовини настільки сильні, що можуть призвести до катастрофічних наслідків. З такою ж лікувальною метою використовують і горицвіт амурський (Adonis amurensis).
У складі рослини потужні серцеві глікозиди, наприклад, адонідин, адонітоксин, адонітоксігенін, цимарин, строфантидин тощо. Ці токсичні глікозиди виконують роль захисних і запасних речовин і містяться в сокові клітин рослини. Рослина також містить флавоноїди (адонівертини), сапоніни, каротиноїди, кумарини, холіни, фітостерини, смоли та жирні кислоти — всього вже досліджено понад 120 різних сполук!
Серцеві глікозиди і є головними діючими речовинами, за дією схожі на глікозиди наперстянки чи строфанту. Вони тонізують серце, уповільнюють його ритм, подовжують діастолу, посилюють систолу, збільшують ударний об'єм крові, помірно гальмують внутрішньосерцеву провідність.
Горицвіт діє на серце скоріше, але слабше і коротше у часі, ніж наперстянка, дає менше побічних ефектів і менш токсичний, оскільки його біоактивні речовини не накопичуються в організмі.
Ліки з нього дають при серцевій недостатності, яка супроводиться порушенням провідності, при функціональних неврозах серця, вегетодистонії, інфекційних захворюваннях, що проходять з ослабленням серцевої діяльності. Він має також заспокійливу (седативну) дію, допомагаєпри нервово-психічних хворобах.
Через його сечогінну дію горицвіт давали при поєднанні ниркових захворювань з недостатністю серцево-судинної системи, набряках серцевого походження, гострих нападах глаукоми, водянці.
Його використовували і як заспокійливий засіб в разі судом, кашлю, особливо кашлюку, як знеболювальне при ревматичних болях у суглобах і м'язах.
Горицвіт весняний застосовували й при емфіземі, запаленні і туберкульозі легень, при гарячці, жовтяниці, тифі, грипі, скарлатині, а у вигляді присипок при пораненнях. Ця помічна дія при таких хворобах знаходить своє пояснення, адже вчені виявили, що горицвіт має антибактеріальну, антиоксидантну, протизапальну та акарицидну (проти кліщів) дію. Крім того, три з серцевих глікозидів горицвіту, які виділені з насіння рослини, вбивають ракові клітини деяких злоякісних пухлин.
Народна медицина використовує для лікування найчастіше квітки. Плоди збирають до розкривання і відразу ж сушать, але не на сонці. Сировина дієва упродовж року, та її ефективність змінюється в залежності від умов зберігання.
Але не треба забувати, що передозування надзвичайно небезпечне, токсичне! Горицвіт впливає передусім на серце: може допомогти, а може порушити його функцію; може спричинити звуження периферичних артерій, підвищення артеріального тиску, серцеві аритмії, блювоту, біль у шлунку та діарею. Неправильне використання може завдати непоправної шкоди здоров'ю, навіть спричинити смерть.
Тому вживання має бути дуже-дуже обережним і під постійним наглядом лікаря.Офіційна медицина, як і народна, дуже цінує горицвіт, його тепер вирощують на плантаціях, бо природньої сировини бракує. Він входить до складу кількох серцевих препаратів. Горицвіт, безумовно, заслуговує і подальших досліджень, бо має великий лікувальний потенціал.
