Квітка надії

12 березня 2022 р.

Квітка надії

 

Може весна трохи забарилась, а зима ще не хоче йти, та скоро настануть сонячні дні. Майбутнє тепло надійно провіщають зелені листочки підсніжника, що вже пробиваються з-під землі.

Багаторічна цибулинна рослина — підсніжник звичайний, Galanthus nivalis, є типовим ефемероїдом широколистяних лісів. З’являється навесні найпершим і цвіте з кінця лютого й до початку квітня. В Україні є ще два види підсніжників: підсніжник складчастий і підсніжник Ельвеза. Загалом увесь рід галантусів налічує 20 видів.

Маленькі й тендітні, проте сміливі весняні квіти можуть порятувати хвору людину від тяжкої недуги, навіть зберегти життя. Про це знали давні цілителі, а їхні відкриття тепер підтверджують сучасні вчені.

 

Традиційне використання підсніжників

Ще в епічній поемі Гомера описано як Одіссей застосував підсніжник як протиотруту до чаклунського зілля Цирцеї. В давніх джерелах є свідчення про широке використання підсніжника в Східній Європі, зокрема Румунії, Україні, на Балканському півострові, а також у деяких країнах Східного Середземномор’я.

Століттями ліки з підсніжників допомагали людям полегшувати головний біль, тамувати навіть мігрень. Ще на початку 1950-х років мешканці віддалених районів Болгарії натирали для цього лоб листям і цибулинами. А от грузинські селяни з підніжжя Кавказьких гір відваром цибулин підсніжника лікували поліомієліт у дітей. На Тибеті порошок сухого листя підсніжника застосовували для лікування онкологічних захворювань.

В давньому довіднику підсніжник класифікований як кардіотонічний, шлунковий і гінекологічний засіб. Він є рослиною-еменагогом, тобто здатний поліпшувати тазовий кровотік, стимулювати менструацію в разі дисменореї або олігоменореї. Підсніжник використовували також для аборту на ранніх термінах вагітності.

Можна скористатись народними рецептами і нині, тільки треба врахувати, що всі підсніжники є рідкісними рослинами, занесеними в Червону Книгу України. Знайти їх в природі — це неймовірна удача, а нищити, забирати ті рослинки, котрі ще збереглись, це злочин. Але виростити їх на обійсті зовсім нескладно. Придбайте кілька цибулинок і посадіть десь під деревами чи кущами. За кілька років будете мати цілу галявинку чудових квітів і зможете узяти трохи цибулин і квітучих пагонів для лікування.

Наземну частину слід обережно зрізати ножом на висоті 3-5 см, цибулинки треба викопати і помити. Можна узяти кілька рослинок з цибулинками і зробити з них різні ліки.

Для лікування корости, грибкових інфекцій, фурункулів, ран застосовують настоянку цибулин: 10 г цибулинок подрібнити, залити склянкою горілки і настоювати місяць, потім втирати в уражені ділянки шкіри. Лікувати грибок можна і настоєм свіжого листя.

Від болю в суглобах ефективний відвар: 2 ст. л. подрібнених квітів і листя 15 хв. варити в склянці води. В теплому відварі зволожувати марлю і натирати хворі ділянки. Можна зробити примочку, але не більш, ніж на 15 хвилин, аби не спричинити серйозного опіку. Після аплікацій болючі місця тепло вкутати.

Відвар для внутрішнього застосування: 1 ч.л. (10 г) подрібнених квітів і листя залити 300 мл окропу, млоїти на водяній бані 20 хв. Приймати тричі на день по 1 ч.л.

Відвар корисний в разі туберкульозу легень, бронхіальної астми, пневмонії, бронхіту, кашлюку, застуди. Він полікує печінку, порятує від болю в шлунку, проносу, дизентерії, кишкових кольок. Для лікування кору, інфекційних захворювань, лихоманки, суглобового ревматизму, подагри, радикуліту необхідно приймати по 1,5 ч.л. (15 мл) відвару тричі на день.

Підсніжник усуне запальні процеси в нирках і сечовому міхурі (пієлонефрит, цистит), допоможе від частого або неконтрольованого сечовипускання (енурезу). Під час лікування слід вживати багато рідини.

Біохімічний склад

Попри давнє застосування, фармакологічні властивості підсніжників були вивчені недостатньо, допоки інтерес наукової спільноти не привернуло відкриття в 1947 році галантаміну, здатного до симптоматичного лікування хвороби Альцгеймера. З цією сполукою також пов’язують антимікробну, антиоксидантну, протипухлинну активність рослини. Багато років в рослинних і фармацевтичних препаратах використовують ще одну речовину підсніжника — лікорин.

В рослині присутні також флавоноїди, феноли, терпеноїди. За останні три десятиліття виділені ще й алкалоїди з широким спектром біологічної активності — каранін, нарциклазин, тазетин, нарведин та монтанін. Вони пригнічують ацетилхолінестеразу, а також мають антибактеріальну, протигрибкову, протипаразитарну (малярійну), противірусну, антиоксидантну, протипухлинну, протизапальну дію. Дуже помічний також лектин аглютинін.

Неврологічні ліки

Підсніжники є важливим джерелом антинейродегенеративної сполуки галантамін. Її цілеспрямовано шукали, знаючи про застосування рослини в традиційній медицині для лікування неврологічних захворювань. Одним з таких захворювань є хвороба Альцгеймера.

Особлива сполука ацетилхолін відповідальна за міжклітинну передачу сигналу в нервових волокнах, а фермент ацетилхолінстераза цей сигнал припиняє. Галантамін шляхом пригнічення ферменту посилює активність ацетилхоліну, що дає можливість полегшити симптоми хвороби Альцгеймера. А ще галантамін функціонує як нікотиновий активатор, певним чином змінюючи нікотинові рецептори ацетилхоліну в мозку. Подальша активація рецептора захищає нейронні клітини від накопичення шкідливих бета-амілоїдів.

На рівні фізіологічних реакцій галантамін як інгібітор ацетилхолінестерази посилює чутливість нервово-м'язової системи до ацетилхоліну, звужуючи зіниці, знижуючи внутрішньоочний тиск, стимулюючи секрецію слинних, слизових і потових залоз, підвищуючи скорочення міометрію та гладеньких м'язів кишок. Дія галантаміну повільніша, але триваліша за дію інших подібних речовин, серед яких такі потужні токсини як фосфорорганічні інсектициди, зарин, фасцикулін, зміїні отрути тощо, і які зазвичай призводять до смерті від судом дихальної мускулатури.

Фармацевтичний препарат галантаміну гідробромід призначають при міастенії, м'язовій прогресуючій дистрофії, рухових порушеннях, пов'язаних з невритами, поліневритами, радикулітами й радикулоневритами, при залишкових явищах після порушення мозкового кровообігу, психогенній імпотенції та іншій патології. В комплексному лікуванні його з успіхом використовують для відновлення після гострого поліомієліту і в разі дитячих церебральних паралічів. Інколи галантамін використовують при атонії кишківника і сечового міхура.

Підсніжник — проти інфекцій

Поява нових інфекційних захворювань і стійкість до антибіотиків є великою загрозою здоров’ю людини. Надмірне і неправильне використання антибактеріальних, протигрибкових, противірусних та протипротозойних засобів призводить до того, що вони втрачають ефективність, а патогени стають сильнішими і набувають резистентності. За статистикою, це призводить щонайменше до 700 000 жертв щороку. Препарати, створені на рослинній основі, можуть бути набагато дієвішими засобами від патогенів, бо рослини набули усього спектру біохімічних речовин у процесі суворого природного відбору, в конкуренції з живими організмами та боротьбі з несприятливими чинниками природного середовища.

Вчені, досліджуючи антибактеріальну активність підсніжника, повідомили про ефективність його настоянки щодо пригнічення епідермального стафілококку і S. pyrogenes (збудника стрептококкового фарингіту, скарлатини, пневмонії, бешихи, міозиту, остеомієліту, менінгіту, ендокардиту, перикардиту тощо), Proteus vulgaris (збудника кишкових інфекцій) і Klebsiella pneumoniae (збудник пневмонії та сечостатевих інфекцій).

В іншому дослідженні виявили дієвість проти золотистого стафілококуметанольних екстрактів цибулин, квітів та пагонів: пагони виявилась найпотужнішими, далі йдуть квіти і цибулини. Як основні діючі складові визначені хлорогенова, кумарова, ферулова кислоти, ізокверцитрин і кверцитрин.

Настоянка цибулин підсніжника виявляє протигрибкову активність, наприклад, щодо дріжджів Candida albicans. Алкалоїдні складники, передусім галантамін, частково тазетин і гемантамін, також пригнічували ріст Lodderomyces elongisporus, що спричиняє інфекцію крові. А фенольній хлорогеновій кислоті приписують активність проти ниткоподібних грибів Aspergillus brasiliensis (раніше знаних як А. niger), які викликають аспергильоз легень.

З паразитами людського організму, що належать до простіших, впоратись не легше, ніж з грибками. Трипаносоми, лейшманії, плазмодій спричиняють африканський та американський трипаносомоз (сонну хворобу ), вісцеральний лейшманіоз та малярію. Проти трипаносом виявили активність такі речовини підсніжника як аролікорицидин, гемантамін, дигідролікорин, протопін, гемантамін. Ці речовини пригнічують і збудника малярії.

Має сильну протималярійну дію і лікорин, алкалоїд підсніжників. Він потужно пригнічує ріст збудника малярії, перериваючи його клітинний цикл.

Нещодавній спалах коронавірусної інфекції підвищив інтерес до противірусних ліків. Противірусні властивості є і у цибулинок підсніжників. Вірус імунодефіциту людини пригнічує вже згаданий аглютинін. Вчені виявили активність настоянки підсніжника до вірусу простого герпесу та вірусу синдбісу, що спричиняє лихоманку.

Лектини можуть виявляти і протигрипозну дію, а більшість із них мають протикоронавірусний потенціал (за винятком лектинів з часнику). Лектини заважають вірусу на ранній стадії розмноження та пригнічують його ріст. В рослин, де маноза пов’язана з лектином, антикоронавірусна активність найсильніша. Завдяки цій сполуці добре пригнічує коронавірус і підсніжник.

 

Антиоксидантні властивості

Природні антиоксиданти запобігають утворенню в клітинах вільних радикалів та активних форм кисню, водночас сприяють відновленню клітин від окисного стресу.

Стрес, як відомо, спричиняє такі хронічні захворювання, як атеросклероз, інфаркт міокарда, рак та нейродегенеративні хвороби.

Є антиоксидантний потенціал у наземної частини та цибулин підсніжника. Завдяки хімічному розмаїттю найбільшу ефективність показали етилацетати пагонів і алкалоїди цибулин. Пагони подекуди демонструють більш високу антиоксидантну активність завдяки високому вмісту фенольних і флавоноїдних сполук. У листках був вищим порівняно з цибулинами і вміст галантаміну.

Підсніжники є потужним джерелом антиоксидантів, багатим на різні біологічно активні речовини, фенольні кислоти, флавоноїди та алкалоїди. Завдяки ним ці рослини здатні знизити ризик і сповільнити прогресування хронічних захворювань, зокрема рак, серцево-судинні та нейродегенеративні захворювання.

 

Засіб від пухлин

Від раку щороку помирають мільйони людей. Однак суттєвим недоліком хіміотерапії, радіотерапії є сильна токсичність і стійкість клітин до існуючих ліків. Протипухлинні засоби природного походження дієві, однак набагато безпечніші. За статистикою, з 1981 по 2002 рік 74% нових хімічних речовин для боротьби з раком були природними.

В дослідах на клітинах колоректальної карциноми, лейкемії, раку шийки матки екстракти галантусу виявляли цитотоксичну активність: цибулини вищу, ніж надземні частини. Цікаво, що різні види підсніжників виявляли більшу ефективність до різних видів раку. Потужніший вплив у лікорину, дещо слабший у галантаміну і тазетину.

Протипоказання. В довіднику «Лікарські рослини» під редакцією Гродзінського зазначена підвищена чутливість до окремих компонентів, бронхіальна астма, брадикардія, стенокардія, тяжка серцева недостатність, епілепсія, гіперкінези, тяжкі порушення функції нирок і печінки, механічна кишкова непрохідність, механічна непрохідність сечових шляхів.

В новіших джерелах зазначають, що цибулинки підсніжника містять лікорин, токсичний для тварин, зокрема собак і котів, і може призвести до шлунково-кишкових розладів у людей.

Отже, на підсніжник можемо сподіватись, аби подолати різні недуги: міастенію, дистрофію, неврити, радикулоневрити, хворобу Альцгеймера, паразитози, мікози, віруси, бактерії, пухлини і не тільки.

Ранньовесняний чарівник галантус, не лякаючись морозів, холоду, снігу, ніби галантний лицар, готовий нам допомагати завжди. Тільки б не нищили, цінували рослину ті люди, яких вона здатна полікувати.

Підсніжник є символом надії, сподівань на краще майбуття. Кожної весни він дарує нам красу своїх вишуканих квітів. Бережіть їх! Залиште надію на майбутнє і підсніжникам, і собі.

Залиште свій коментар