Осіння погода завжди була неочікуваною — з приморозками і зовсім теплими днями, які більше нагадували весну. Цих контрастів буде ставати зараз ще більше і відбуватимуться вони на тлі вищої середньо-осінньої і зимової температури. І здається, осінь скоро буде плавно переходити просто до весни, як у казці «12 місяців».
Отож, чи сонце за вікном, чи мряка від тоненького дощику, чи вже по зливі скрапує з дерев вода, або ж на дахах і автах тане сніг, що раптово випав зранку — багато чого навколо продовжує зеленіти. Листопад, а деінде квітнуть конюшина, блакитні дзвоники, троянди, нагідки… Листя медунки розрослося так, що стало більшим в кілька разів, ніж це буває навесні, і завдяки своєму крапчастому малюнку виглядає просто фантастично. В повну силу зеленіє чистотіл і кульбаба.
Менш помітними є бруньки на деревах. А вони ж вже давно заклалися, подекуди й понабухали, щоб навесні бути готовими. Маленькі і величенькі, свіжого зеленого кольору або коричневого, є майже на всіх деревах і кущах.
Та може найбільше дивує ліщина. Її сережки вже такі, як навесні — до кількох сантиметрів завдовжки! Може нею надихаються сучасні маркетологи, які починають прикрашати магазини і сайти до Нового року вже з жовтня?
Вони поки не такі золотаві, як навесні, скоріше зелені, особливо на тлі пожовтілих і помаранчевих листків ліщини.
Проходячи повз, зірвіть одну сережку і скуштуйте її. Якщо чесно, це буде не дуже приємно: вона виразно гірка, якщо її розжувати.
На відміну від весни, в ній ще немає пилку, вона не така суха, якою стане, коли зацвіте, і більш гірка. Попри гіркоту, сережки не отруйні і колись нашим предкам, не розбалуваним їжею, вони допомагали підживитися ними в якості запасної, додаткової їжі.
Їх заготовляли, сушили, мололи і додавали у борошно для хліба, солодкої випічки та печива. Відомо, що словаки так робили ще в ХІХ столітті, а шотландці як мінімум ще у ХVІІІ. Отож, йдеться не лише про «сиву давнину».Крупніше змелені сережки добре додавати до хліба чи пісочного тіста, а дрібне сережкове борошно краще підходить для млинців чи крекерів, загалом для випічки з ніжною структурою.
Сережки також були зимовим і весняним засобом від застуди: 5-10 сережок слід заварити окропом, настояти і пити як чай. Якщо додати якісь ароматні чи смакові трави, корицю, звичайний чай, настій можна буде пити з більшою приємністю. Сережки чорної тополі також можна заварювати разом з ліщиновими.
Сережки — це чоловічі квіти, отож навесні в них ще з’явиться пилок, і ви отримаєте з ними якусь його порцію — причому без того, аби користуватись підневільною працею бджіл. А в пилку, як відомо, є білок, вітаміни і багато різноманітних мінералів.
Якщо ви непевні, що дійсно використаєте сережки — не збирайте про запас або зірвіть трохи на пробу, а решта хай примножать врожай горіхів для лісових звірів та птахів, та й для нас!
Олена ЛАШКОВА, кандидатка біологічних наук
