Народні засоби від циститу

25 марта 2022 г.

Навесні часто трапляється загострення запального процесу сечового міхура — цистит. Як правило, це наслідок інфекції. Збудниками є кишкова паличка, стафіло- і стрептококи, інколи причиною можуть бути статеві інфекції. Та після зими додаються ще й такі чинники як переохолодження, зниження імунітету, гіповітаміноз, малорухливий спосіб життя, сезонні гормональні перебудови. Серед інших причин хронічні закрепи, травмування, порушення відтоку сечі тощо. Інтерстиціальний цистит має неінфекційну природу: виникає через втрату властивостей речовини, яка захищає стінку сечового міхура.

Через особливості анатомічної будови (короткий сечовивідний канал) у жінок цистит виникає частіше, ніж у чоловіків. Захворювання може мати гострий і хронічний перебіг. Гострий цистит виникає раптово: біль внизу живота, який може віддавати в поперек, печіння в області уретри, часте сечовиділення з нестримними позивами, відчуття неповного звільнення сечового міхура, сеча може бути з різким неприємним запахом, кров’ю і каламутними часточками.

Невилікуваний гострий цистит набуває хронічної форми і загрожує різноманітними ускладненнями. Інколи підвищується температура, це ознака того, що запалення поширилось на нирки, тобто виникає пієлонефрит. З інших ускладнень згадаємо сечокам’яну хворобу та нетримання сечі, у жінок розвивається сальпінгіт — запалення в маткових трубах: спайки і зниження прохідності труб загрожують безпліддям, у вагітних збільшують ризик викидня.

Однак в разі хронічного циститу симптоми можуть бути відсутні або непокоять лише часті позиви до сечовипускання і періодичні загострення.

Допускати до хронічного перебігу циститу і розвитку серйозних ускладнень не розумно, тому до лікування слід поставитись відповідально. Однак це не означає, що треба обов’язково вдаватись до антибіотиків. В давнину про них і не чули, а в новітні часи вони не завжди були доступні. Зараз теж далеко не всі медичні препарати є в аптеках. Тож покладемось на досвід наших пращурів і звернемось до природних засобів. В арсеналі народної медицини накопичено чимало рецептів, які не допускають загострення, можуть порятувати від запального процесу навіть навесні, коли в природі трав ще небагато.

Наприклад, радять пити по 1-2 ст. л. соку ріпи або змішують мед і сік чорної редьки порівну та приймають по 1 ст. л. тричі на день після їди. Доступне також насіння кропу, нескладно назбирати бруньки тополі та берези, знайти висушений деревій і заготовлене торік квасолиння.

Настій насіння кропу від циститу

1 ст. л. насіння кропу залити склянкою окропу, настоювати пів години, вживати по третині склянки тричі на день. В разі загострення циститу настій слід приймати по 2 ст. л. кожну годину.

Настоянка бруньок тополі

5 ст. л. бруньок тополі залити 0,5 л горілки, настояти 3 тижні, пити по 1 ч. л. 4-5 разів на день.

Ліки від циститу з бруньок берези

Бруньки або кору з тонких гілочок берези залити холодною водою на 6 год. Потім сировину подрібнити, 2 ч. л. залити склянкою окропу, прокип’ятити 15 хв. і дати настоятися 30 хв. Вживати по 1-2 ст. л. 4-5 раз на день.

Взагалі в народній медицині застосовували чимало рослин для лікування як хронічного циститу, так і його гострого перебігу. Найкраще з усіх допомагає остудник голий. Навесні в лісі брали медунку, пізніше вдавались до подорожнику, молодого споришу, шавлії, золототисячнику, хвоща польового. Коли з’являлась городина, робили помічні засоби з ботвини моркви й буряка, зелені петрушки та кропу, восени копали корінь шипшини.

Відвар кореня шипшини

На склянку води треба взяти 2 ст. л. подрібненого кореня, прокип’ятити на водяній бані 15 хв., настояти 1 год., пити по чверті склянки 4 рази на день.

Для лікування циститу можна використовувати мучницю звичайну та корінь аїру тростинового: 1 ст. л. подрібненого листя залити склянкою окропу, настоювати 1 год., кореневище варити 5-7 хв., дати настоятися, вживати по чверті склянки 4 рази на день.

Під час загострення хвороби суттєвою допомогою можуть стати ванночки з лікарських рослин та природних засобів (температура 36-38°С): шавлії, календули, валеріани, звіробою, кори дуба, морської солі та соди тощо.

Ванночка з напару вареної в лушпинні картоплі та листя порічок: 2 ст. л. сировини запарити в 3 л окропу, потім вилити в таз, долити необхідну кількість теплої води, перевірити температуру, щоб не обпектись. Сідати глибоко в воду, процедура має тривати 15-20 хв., робити її 6-8 разів.

Ванночка з хвоща польового: 350 г сушеної трави залити 5 л окропу, настоювати 2 год., процідити.

Ванночка з ромашки: 100 г залити 2 л окропу, варити 5 хв., у ванну додати кілька крапель йоду.

Ванночка з лаврового листа: 20 г лаврового листа залити 5 л води і поставити на вогонь, дати закипіти і варити на повільному вогні 30 хв.

Ванночка з харчової соди: 15-20 г соди на 1 л води.

Оставьте ваш комментарий