Що таке інулін, і чому він потрібен не лише діабетикам

13 січня 2024 р.

В природі існує багато лікарських рослин, які не лише відіграють значну роль у профілактиці цукрового діабету, а й здатні вилікувати діабет 2-го типу і зменшити дозу отримуваного інсуліну при інсулінозалежному діабеті. Допомогти тут можуть як звичайні овочі, так і лікарські рослини. Частина з них вирізняється великим вмістом особливої речовини — інуліну. Відкрив його аптекар Розе понад двісті років тому, добувши нову речовину із коренів оману (Inula helenium). Назвав її інуліном відповідно до латинської назви рослини.

Інулін — це вуглевод, який накопичується у деяких рослинах про запас подібно крохмалю. Та на відміну від останнього, який складається із молекул глюкози, полісахарид інулін на 95% складається із фруктози, лише кінцева ланка цього полімеру є залишком глюкози. При гідролізі (розщепленні) молекул інуліну утворюється фруктоза.

Інулін досить поширений у природі. Рослини запасають його переважно у підземних органах. З народного досвіду було відомо, що такі рослини полегшують стан хворих на цукрицю, «солодку хворобу». Тож наприкінці минулого сторіччя інулін потрапив під пильне око медиків та дієтологів.

До цього часу не існує єдиного погляду на механізм засвоєння інуліну в організмі людини. Більшість науковців вважає, що інулін не розщеплюється до фруктози ані ферментами шлунку, ані тонкого кишківника — переробляється лише мікрофлорою товстої кишки. За даними інших вчених, інулін не засвоюється, лише частково розщеплюється соляною кислотою і ферментами до фруктози, яка всмоктується в кров. Решта його виводиться з організму, забравши значну кількість токсинів (важкі метали, холестерин, радіонукліди тощо). Є також прибічники інуліну як доступного для організму джерела фруктози.

Незважаючи на розбіжності, усі дослідження свідчать про багатогранну оздоровчу і профілактичну дію інуліну на організм. Підтверджена ефективність його застосування у профілактиці й лікуванні ряду захворювань, чільне місце серед яких посідає цукровий діабет. Хоча інулін не є заміною інсуліну (не плутайте ці абсолютно різні речовини!), він сприяє нормалізації рівня цукру в крові, зменшуючи ймовірність виникнення грізних ускладнень.

Наприкінці минулого сторіччя для медичних і харчових потреб інулін стали активно виробляти в промислових обсягах (в основному з коренів цикорію і бульб топінамбуру). Нині — це замінник цукру і крохмалю для хворих на цукровий діабет, а також сировина для промислового отримання фруктози (необхідного для діабетиків цукрозамінника). В харчовій промисловості інулін використовують у виробництві низькокалорійних і знежирених продуктів для дієтичного харчування.

Окрім здатності нормалізувати рівень цукру в крові, інулін виконує й інші важливі для здоров’я функції. Він нормалізує ліпідний, вуглеводний обмін, знижує рівень холестерину, запобігаючи виникненню і розвитку атеросклерозу, серцево-судинних захворювань і хвороб печінки. Сприяє засвоєнню вітамінів і мінералів, покращує перистальтику, зміцнює імунітет, виводить токсини і продукти метаболізму, підживлюючи зростання і розмноження корисної мікрофлори кишківника.

Звичайно, маючи такі властивості, інулін потрібен не лише хворим людям. Він буде корисний усім. Але, якщо лікарі препаратів інуліну вам не призначали, не поспішайте їх купувати. Значну кількість цієї речовини у природному стані містять цілком доступні рослини. І користі від них значно більше, ніж від рафінованого продукту. Насамперед, тому що лікувальний ефект інуліну значно підсилюється іншими біологічно активними сполуками.

Є з чого вибрати: топінамбур (земляна груша), корінь цикорію (культивують спеціальні кореневі сорти), корені кульбаби, лопуха, скорцонери, козельців. Не забувайте і про дивосил (оман). Його корені за вмістом інуліну практично не поступаються топінамбуру і цикорію. Є інулін у часнику й цибулі. З усіх цих рослин можна приготувати чимало смачних і корисних страв. Головне, не лінуватись, і організм віддячить міцним здоров’ям.

Хочеться привернути особливу увагу тих людей, які мають генетичну схильність до цукрового діабету — ці рослини забезпечать добру профілактику. Інсулінозалежні хворі полегшать свій стан і зменшать дозу інсуліну. А діабетики 2-го типу (інсулінонезалежні) зможуть вилікувати печінку, підшлункову залозу, нормалізувати обмінні процеси в організмі й цілковито позбутися недуги.

Лікування початкової стадії цукрового діабету

Узяти порівну коренів оману високого, цикорію, кульбаби, траву шавлії лікарської, можна додати насіння кропу або кмину. Усе подрібнити і зробити суміш. 1 ч. л. суміші залити склянкою окропу, проварити 5-7 хв. на водяній бані, дати настоятися. Випити упродовж дня.

Залиште свій коментар