Пам’ятаю, ще навіть в післявоєнні роки, коли у чоловіка була проблема (він десь стрибнув у гречку і там підхопив болячку), давали йому сиродій (сире молоко) ще в теплому стані у вигляді уколу. Горів же він тоді, ледь не синім полум’ям, але ніби проходило…
А взагалі запалення статевої системи з усіх інших причин, тобто неінфекційне, лікували засобами із трав: наварами, настоями, настоянками.
Насіння конопель посівних (Cannabissativa)було мабуть найважливішими ліками для чоловіків (тоді ще не забороняли коноплі сіяти, бо з чого ж би ткали полотно?). Конопляне насіння розтирали в макітрі, в ступці чи в ковганці, поступово отримували білу рідину, схожу на молоко. Давали його пити — це було і не шкідливо і дуже ефективно.
Якщо не було конопель, то брали насіння петрушкигородньої(Petroselinumsativum): 1 ч. л. розтовкти, залити 1 л холодної колодязної води, з вечора до ранку настояти. Потім пити настій по 3 ст. л. кожні 2 години. Цими ліками не тільки уретрит лікували, а й цистит. Використовували і як сечогінний засіб, особливо при набряках, і коли камінці йшли. Навіть печінку ним лікували, коли там було каміння у жовчних ходах.
Якщо не було насіння петрушки, то брали її подрібнену зелень (80 г — приблизно склянку), клали в невелику каструлю, заливали молоком, щоб покривало петрушку і млоїли в печі, поки не випріє, тобто молоко не стане пряженим. Приймали по 1-2 ст. л. кожну годину, за день випивали весь відвар.
Добре допомагали і квіти волошки синьої (Centaureacyanus): 1 ч. л. «пелюсток» (крайових квіточок) залити склянкою окропу, настояти годину і по 2 ст. л. приймати 4 рази на день.
Народна медицина радила також пити свіжий сік журавлини чотирипелюсткової (Oxycoccuspalustris), і чорну смородину (Ribesnigrum) вважала дуже ефективною від уретриту. З її ягід готували відвари, настої, їли свіжими. З листя смородини робили настій: 2-3 ст. л. посіченого листя залити 2 склянками окропу, настоювати 15-20 хв., пити по півсклянки 4 рази на день.
Якщо важко було щось знайти для лікування, то в городі завжди був пирій повзучий (Agropyrumrepens). Використовували його кореневище. Брали 4 ч. л. подрібненого кореневища на 1 склянку холодної води, настоювали 12 годин, проціджували, і знову заливали корінь, але вже 1 склянкою окропу, настоювали 15-20 хв. Гарячий і холодний настій поєднували і пили по пів склянки 4 рази на день.
Цей настій дієвий при всіх видах хвороб сечостатевої системи: циститі, уретриті, нетриманні або навпаки затримці сечі, жовчнокам’яній чи сечокам’яній хворобах; а також тоді, коли є задишка або порушений обмін речовин у організмі.
Хочу всім нагадати про таку траву, що часто росте на городі та стерні — остудник голий (Herniaria glabra). Всю сечостатеву систему вилікує і сліду від хвороб не залишить! Настій трави готують з 20 г сировини на 200 мл окропу, пити по 1 ст. л. 3-4 рази на день. Свіжий сік остудника приймають по 1 ч. л. 3-4 рази на день.
У «Зеленій планеті Земної» дуже шануємо остудник голий, який допоміг і допомагає багатьом хворим. Рослина входить до складу таких помічних фітокомпозицій, як НЕФРОЛІК, УРОСЕПТ, ЦИСТАН. У випадку негараздів з сечостатевою системою ці авторські засоби допомагають її оздоровити.
