Цю ніжну рослинку можна зустріти в тінистих лісах з вологим кислим ґрунтом, де вона росте колоніями, адже розмножується і завдяки розгалуженим кореневищам. В Україні це Полісся, Карпати, Прикарпаття, Лісостеп. Росте і у наших сусідів-білорусів, де традиційно їдять її ягоди сирими як такий невеличкий перекус. Українці також, буваючи в осінньому лісі, ласують її плодами. Та й тварини їх не цураються.
Веснівку дволисту (Maianthemum bifolium) називають в народі заяча кров, заячі вушка, заяча сіль, заячий цвіт, зимовик, ландиш мишиний. Правда, деякими з цих назв йменують і конвалію. А ще веснівку називають горілочкою — чи то за те, що викликає стан, схожий на сп’яніння, чи за присмак горілки.
Ця багаторічна рослинка належить до родини Холодкові (Asparagaceae) і є єдиним представником свого роду на території України. Пряме стебло сягає заввишки 10-20 см. На стеблі є два, рідше три листки: 3-6 см завдовжки і 2-4 завширшки, з дугоподібними жилками. Цвіте веснівка в травні—червні дрібними білими квітками, зібраними у суцвіття на кінці стебла. Стиглі плоди вишнево-червоні, до 3 мм, дозрівають з вересня по жовтень, зимостійкі.
З лікувальною метою використовують листя, яке зрізають під час цвітіння рослини. Дуже важливо залишати стебло і квіти неушкодженими, бо рослина ця зникаюча. Сушать листя в теплих приміщеннях або сушарках при температурі до 45 градусів. Сухе листя має слабкий запах кумарину — приємний, трохи ванільний. Восени збирають коріння і плоди.
Веснівка містить серцеві глікозиди (кумарин та інші), подібні до глікозидів конвалії і наперстянки, та стероїдні сапоніни. Через ці речовини вважається помірно отруйною, може порушувати роботу серця. Найбільше глікозидів і сапонінів у плодах, тому для лікування їх застосовують рідко: вони можуть викликати у людини сильне серцебиття і задишку.
Також у складі листя веснівки виявлено агримонін, дубильні речовини, кислоти, вітаміни С, К, трохи ефірної олії. З коренів отримують біологічно активні речовини: катехолін, агрімонол, агримонолід.
Веснівка, або як її ще називають лілія (конвалія) травнева, має протизапальну, жарознижувальну, болезаспокійливу, кровоспинну, тонізуючу, сечогінну та в’яжучу дію.
В народній медицині використовують відвари і водні настої для лікування водянки, набряків, серцево-судинних захворювань, хвороб нирок, верхніх дихальних шляхів, а також як для зниження температури в разі грипу та іншої застуди.
Листя варять і п'ють як чай. Напій додає сил і знімає втому, тобто, діє як тонізуючий засіб. Пили його при «слабкості ніг», для лікування захворювань суглобів, в разі ревматизму.
Відвар коренів частіше використовують як кровоспинний і зміцнювальний засіб: від кривавої блювоти, маткових і носових кровотеч, а також для лікування порушень менструального циклу, болючих місячних, білів.Коріння та листя також використовували для лікування лихоманки, головного болю та проблем із травленням.
З ягід раніше робили солодкий сироп, який використовували як підсолоджувач. Корінні американські племена їли стиглі ягоди як їжу та лікували ними туберкульоз, а настоєм розтертих коренів лікували хворі очі, зокрема запалення очей (кон'юнктивіт).
Зовнішньо веснівку можна використовувати у випадку абсцесів, саден, невеликих опіків, ран, порізів, дляпом'якшення і розсмоктування наривів (фурункулів, карбункулів), панариціїв (гнійного запалення навколо нігтів), при пухлинах шкіри. Для лікування цих станів роблять аплікації із розпареного сухого чи свіжого подрібненого листя, компреси з відварів.
Сучасні експерименти показали, що агримонін з листя веснівки стимулює ріст клітин, посилює згортання крові і підвищує артеріальний тиск, стимулює серце (має кардіотонічну дію), а також покращує дихання. Ще він розслабляє м'язи матки і знижує рівень цукру в крові. Наявність вітаміну К додатково покращує згортання крові і таким чином зупиняє кровотечі.
Через можливість небажаних побічних ефектів ліки з веснівки та її ягоди не можна вживати вагітним, годуючим мамам, дітям, людям з хронічними хворобами серця, шлунка, деякими іншими. Особливо будьте обережні з ягодами!
