Пані Міра просить розповісти про виноградні вуса і листя та про те, як ними лікуватися.
У різних культурах, передусім Середземномор’я і Близького Сходу, листя винограду здавна використовують в їжу. Добре відомий турецько-грецько-болгарський делікатес долма: різний фарш, загорнутий у виноградне листя. У Франції загортають у виноградне листя сири. Болгари кладуть виноградне листя, коли варять компот, узвар, до салатів нарізають молоде листя. З листя можна робити чай: заварювати 1 ст. л. на склянку окропу і пити по чверті склянки. Все це буде діяти як профілактика, а при регулярному вживання і як лікування певних хвороб, про які піде мова далі.
Пліній Старший згадує виноградне листя у книзі «Природна історія»: листя ефективне проти головного болю, запалення, пекучого болю у шлунку, захворювань суглобів, кровотечі з ран, геморою, сприяє загоєнню запалених ран.
Але у Середньовіччі листям вже майже не користувались як ліками, за винятком деяких виноробних регіонів. Відродження почалося в середині ХХ ст. на півдні Франції, відколи почала розвиватись фітотерапія з використанням червоного виноградного листя. Це листя дуже темних сортів винограду, у яких воно повністю червоніє, коли виноград дозріває. Свіжим воно має темно-червоний колір, а сухим — світло-червоний. Листя збирають через 2-8 тижнів після збору винограду.
Воно містить багато флавоноїдів (кверцетин, кемпферол (інша назва астрагалін)), антоціани, які дають червоний колір, таніни (проантоціаніди, катехіни), фенолкарбонові кислоти (кавова, ферулова, протокатехова кислоти), ресвератрол.
Флавоноїди кемпферол, ізокверцитрин, кверцетин мають вирішальне значення для його ефективності в лікуванні венозних захворювань,особливо хронічної венозної недостатності, яка характеризується потовщенням ніг через набряки, розширенням вен, відчуттям важкості, болю та втоми в ногах, свербінням, напругою та судомами в литках. Це перекликається з давнім використанням листя для лікування геморою, кровоточивих ран, кровохаркання, запалень.
Екстракт з листя отримують за допомогою гарячої води. Потім його випарюють і використовують для виготовлення ліків. Механізм його дії полягає у зміцненні ендотелію вен, щоб рідина не потрапляла через вени до міжклітинного простору. Це запобігає набряку та запаленню. Клінічні дослідження показують і збільшення мікроциркуляції речовин і кисню в шкірі, зменшення об'єму гомілок.
Традиційні ліки для внутрішнього вживання готують з подрібненого листя свіжого, заварюючи як чай. Можна пити чай із перетертого на порошок сухого листя. Такі засоби схвалені для полегшення симптомів дискомфорту та тяжкості в ногах через порушення венозного кровообігу, а також для симптоматичного лікування поверхневої ламкості капілярів — отої сіточки з капілярів, яка виникає на тлі венозної недостатності.
Висушений водний настій використовують для виготовлення мазі, якою лікуються в разі свербіння та печіння, пов'язаних з гемороєм.
Густий водний екстракт, розведений водою 1:100, використовують як очні краплі для полегшення сухості очей, спричиненої вітром та сонцем.
Листя, і особливо вуса винограду налагоджують функцію нирок і сольовий обмін, виводять навіть уратні камені, яких дуже важко позбутися. Для цього беремо 1 ч. л. подрібнених вусів на склянку окропу, можна 1-2 хв. прокип'ятити, тому що вони тверді, настоюємо 30-40 хв. і вживаємо по чверті склянки 4 рази на день. Можна це робити і для профілактики сечокам’яної хвороби. А якщо вже камінці вийшли, і треба, щоб вони не з'являлись знову, то цей настій вживайте по 2 ст. л. чотири рази на день — і оксалати не будуть відкладатись.
