Питання-відповідь

Параліч – не вирок

«Мені 40 років.До Земної порадила звернутися колишня однокурсниця.

«Земна повернула мене до життя, – сказала мені товаришка. – В мене був паралізований лівий бік. Лікарі сказали, що я безнадійна і сяду в інвалідний візок. Тоді я звернулася до Земної».

Вона заспокоїла товаришку і мовила: «Усяка хвороба лікується». І справді: після лікування в «Зеленій планеті» жінка стала на ноги. А як одужала, то знову приїхала в лікарню показатися лікарям. Побачивши її здорову та бадьору, вони аж завмерли від здивування. До речі, мама моєї подруги також колись ходила з палицею, а після лікування в Земної як молодичка бігає. 

Тепер я лікуюся в «Зеленій планеті» від безсоння. Теж далися взнаки тривалі стреси. За тиждень після застосування Інтелятрину та Нормоструму я стала врівноваженою, а безсоння – як рукою зняло».

Поліп зсохся і відпав

«Мені 80 років.Почувши, що у Вінниці відбудеться зустріч з Наталею Петрівною, я приїхав в «Зелену планету Земної» вдосвіта, за кілька годин до початку робочого дня. Із Земною зустрічався лише раз. У мене – аденома простати. Вірю, що цілителька вилікує мене ліками з трав. І ось чому.

Років десять тому в моєму носі виріс поліп (тоді я жив в одній з країн колишнього Союзу). Там мене прооперували. Але після операції поліпи знову росли.

Чим я тільки не закапував ніс: і соком з буряка, і настоями з трав, – не допомагало. Лікарі казали: це від нежитю. Скерували на процедури. Потім сім’я переїхала в Україну, – і це було моє спасіння. Дружина любить слухати радіопередачі за участю Земної. Якось почула інтерв’ю із жінкою, яка вилікувалась від поліпів Псореполом. Оскільки «Зеленої планети» тоді у Вінниці ще не було, за Псореполом я їздив аж до Києва. Пив краплі з трав, ще й ніс ними закапував. Поліп поступово зсихався і врешті-решт відпав. Відтоді не знаю, що таке поліпи. Вірю, що і тепер Земна вилікує від аденоми. Бо хімічні препарати від хвороби не рятують, лише болячок додають».   

«У 2009 році в мене почав погіршуватися зір. Лікарі поставили діагноз: катаракта. Звернулася до Земної. Внаслідок застосовування Зірочника, Прозіру, Гепахолу-3, Нефроліка почала краще бачити.

Окрім того, в мене були серцеві напади, запаморочення голови. Діагнози: екстрасистолія, брадикардія. Пульс знизився до 39-43 ударів. Лікарі рекомендували ставити кардіостимулятор. Я без вагань звернулася до Вас, Наталіє Петрівно, – засоби з трав знову допомогли мені одужати».

Артританом я вилікувала суглоби. Свого часу у колінах нестерпно боліло. Складалося враження, що суглоби переламуються, викручуються. Я почала застосовувати Артритан – біль вщух.

А в моєї дорослої доньки під оком була гуля. Медики її розрізали і почистили. Після цього щодня донька прикладала до рани компрес із мазі Альба. Рана загоїлася і від хвороби й сліду не зосталося.

«Газету «Зелена планета» виписую з 2007 року. Коли на її сторінках читала, що внаслідок траволікування люди одужують, то, чесно кажучи, засумнівалась: невже рослини настільки сильні?! Аж допоки не випробувала їх силу на собі.

Поїхала якось у справах в Конотоп. Я знала, що у цьому місці працює гастроентеролог Марія Іванова, яка в пацієнтів досліджує кров на темнопольному  мікроскопі, і рекомендує засоби з трав  Наталі Земної. «Чому б і собі не обстежитись у Марії Іванівни, адже в мене – задавнений гастрит?!» – міркувала я.

І коли на моніторі комп’ютера я на власні очі побачила, що «плаває»  в моїй крові, втратила дар мови: отрути, глисти, фасціоли, недостатньо кальцію в організмі… Та найстрашніше – ракова клітина, яка ділиться і дріжджовий грибок, який може спричинити розвиток онкозахворювання. Від такої новини у мене затрусилося підборіддя, адже моя сестра – онкохвора.

«Місяць-два попийте Боліголов і Гемосан, – заспокоїла мене Марія Іванівна, – позбудитесь і дріжджового грибка, і ракових клітин». Окрім того, лікар рекомендувала Токсан, Остеонорм та протиглисний Гельмін.

День у день я ретельно застосовувала фітозасоби і не могла дочекатися повторного обстеження крові, бо не була впевнена, що трави можуть подолати ракову клітину.

Через місяць я вдруге поїхала до Іванової і приємно здивувалася: у крові не було виявлено ані фасціоли, ані дріжджового грибка, ані, Богу дякувати, ракових клітин. Тепер я переконалася: як важливо слідкувати за своїм здоров’ям, притримуватися рекомендацій та порад Земної, консультантів «Зеленої планети» і зокрема Марії Іванової, – мудрої, тактовної  жінки та висококваліфікованого фахівця».

«Кілька років в мене почали боліти ноги: спочатку – одна, потім – друга. Іноді ногу наче «тягнуло». А бувало, важко було стояти, боліли м’язи. Звернулася до лікарів. Вони місяців зо три не могли визначити причини болю. Чого тільки не робили: лікували мені хребет, вправляли диски… Діагноз (розсіяний склероз) поставили лише після обстеження на МРТ (магнітнорезонансному томографі).

Два роки поспіль я лікувалася у шпиталях. Коли ставало легше (тобто я ставала на ноги, починала ходити), мене виписували додому. Та потім захворювання знову проявлялося. Мені ставало гірше.

Коли вперше приїхала до Земної, навіть з тапчану встати не могла. Здавалося, ниє все тіло (при розсіяному склерозі практично всі внутрішні органи виходять «зі строю»). Застосовую Нормострум, Арніку, Судинник, Склерозан, Енцефан, і легше почуваюся. Найкраще допомагають Арніка та Енцефан. На мою думку, це найкращі ліки з трав при моєму захворюванні».

«Тіло мого 13-річного сина було «засіяне» прищами. Медики лікували малого пігулками, уколами, мазями понад 10 літ, але висипи не зникали. Особливо багато фурункул було на животі і під колінами. А на носі аж повідкривалися рани.

Наталя Земна рекомендувала Гепахол, Гастротон, Гельмін та Алергін. А ще радила обмежити Тараса у вживанні солодощів. Композиціями з трав син вилікував шлунок, печінку, позбувся глистів і шкіра стала чистою. Тарас одужав. Дивуюся: наука пішла вперед, а дерматологи не могли вилікувати дитини».

«У дитинстві я рідко застуджувався. Проблеми з горлом відчув понад два роки тому. Почалося з того, що я недолікував ангіну. Варто було з’їсти морозиво, випити склянку газованої води чи промочити ноги, як підвищувалася температура тіла, «дерло» в горлі. Мигдалики червоніли, збільшувалися, загноювались, голос захрипав. Лікарі поставили діагноз: хронічний тонзиліт. Тривале лікування антибіотикамине допомагало. Лікарі рекомендували видалити мигдалини, мовляв, це єдиний для мене «порятунок». Аби уникнути оперативного втручання, я звернувся до Земної. Моїй знайомій цілителька вилікувала щитовидну залозу. Жінка настільки була задоволена лікуванням, що невдовзі в «Зелену планету Земної» привеламою маму також з хворою щитовидною залозою.

Словом, через два тижні після початку лікування Мигдаліком, Респіраном, Лімфограном, Імунатом біль у горлі минув, мигдалики зменшилися, голос відновився. Вже й під гітару з друзями можу поспівати. Щоправда, аби «підкріпити» лікування, продовжую пити краплі «від природи».

На жаль, мої друзі надають перевагу хімічним препаратам. Це від звички. Заболить голова. Куди біжиш? У найближчу аптеку (їх зараз – на кожному кроці). Рідко який лікар випише хворому ліки з трав. Можливо, медики мало знають про лікарські рослини?! Складається враження: що більше в препараті «хімії» – то сильніша похвала. Можливо, комусь це вигідно?! А те, що імунітет від застосування хімічних препаратів слабшає, «букет» побічних дій «зацвітає», це, здається, нікого це хвилює.

Моя бабуся – фельдшер. Добре знається на травах. У дитинстві лікувала мене ромашкою, подорожником, липовим цвітом, корою дуба, – тим, що росло неподалік дому. Пригадую, бабуня зривала листя деревію, розминала, аби воно пустило сік, і прикладала до рани. Кров спинялася – рана «затягувалася». Від бабусі намагаюся і собі не відставати. Відчув полегшення від траволікування і тепер раджу своїм однокурсникам (навчаюся в одному з університетів) поправляти здоров’я лише в «Зеленій планеті Земної».

«Мені 54 роки. Два місяці була прикута до ліжка, зараз ходжу. Вилікувалася за допомогою відварів з трав за рецептами Наталі Земної, що надруковані в газеті «Зелена планета Земної».

Було усе так. Біль терзав моє тіло упродовж 20 років. Спочатку у хребті поколювало, – не звертала уваги. З віком слабість посилилась. У селі роботи – непочатий край, а я не можу ні зігнутися, ні розігнутися. То якоюсь маззю натру, то помасажую спину. Біль трохи відпустить – я далі до роботи. Словом, терпіла.

Коли хвороба мене «скрутила», вирішила серйозно взятися за здоров’яі пішла по лікарях. Вони поставили «букет» діагнозів: жовчокам’яна хвороба (камінці – 16 і 18 мм), артроз, остеохондроз. А ще – захворювання підшлункової залози, шлунку, печінки… Скільки спеціалістів – стільки й діагнозів. І почалося: лікарня – за лікарнею, а покращання нема.

Випишуть зі шпиталю додому – наче краще почуваюся. Через місяць знову все тіло болить. Руки терпнуть, ноги набрякають, тиск піднімається… Ще й почала дуже повніти. Знову відлежу в лікарні, – ніякої різниці, як було, так і є. Відвезуть до іншого шпиталю – те саме. Словом, безглуздо витрачати гроші на те, що тебе не рятує. Врешті-решт привезли додому – і я зовсім злягла, два місяці з ліжка не вставала. Боліло все тіло. Навіть пальцем не могла поворухнути. «Ото сьогодні відлежу, а завтра (коли стане краще) встану», – тішила себе думкою. Але ні завтра, ні за місяць біль не вщухав.

Для сім’ї доньки я стала тягарем. Прикута до ліжка: ані їсти зварити, ані випрати. Майже щодня – сварки, крики, стреси… Не могла я більше цього всього витримувати. Нарешті терпець увірвався і я сказала доньці: «Вези мене куди-небудь, у галайсвіти, аби не муляти очі нікому, бо накладу на себе руки».

Показали мене «світилам» медицини в іншій області. Лікар сказав, що оперативне втручання неминуче, колінний суглоб треба замінити на штучний. Далася взнаки давня автокатастрофа, під час якої колінний суглоб був розтрощений. Травма дала поштовх хворобі. Та коли я дізналася вартість операції (майже 20 тисяч гривень), була шокована. Яка там операція, – у кишені вітер гуляє… І я знову залишилася один на один  зі своїми болячками.

Впала духом. Що робити – не знала. Якось читаю газету «Зелена планета Земної» і подумала: чому б не лікуватися травами? Зібрала номери газети за всі роки і почала шукати, якими лікарськими рослинами Наталя Петрівна радить лікувати такі болячки, як у мене.

Невдовзі кухня перетворилася на лічницю. Де не стань – відвари, настої, зілля. Чого там тільки не було: суниця, подорожник, календула, кукурудзяні рильця, хвощ, дика морква, калина… Чотири місяці, день у день, я ретельно пила настої та відвари з трав, які готувала за рецептами Земної. Полегшення відчула на третій місяць…

Вірите чи ні, коли я вперше вставала на ноги і зробила кілька кроків, знову жити захотілося. Ридала на цілу хату. Нарешті обстежилась у лікарні. Ультразвукова діагностика показала: камінців у жовчному міхурі нема, печінка, підшлункова залоза – в нормі, печія минула. На радостях я навіть теплицю біля хати побудувала. Богу дякувати, ходжу до сьогодні. Було б здоров’я, все інше наживемо. Його вартість знає лиш той, хто його втратив. Я вилікувалася відварами з трав. Якби застосовувала природні засоби «Зеленої планети Земної», то, думаю, одужала б набагато швидше.

Тепер сусідам раджу лікуватися лише в «Зеленій планеті». До речі, раніше у селі ніхто не знав про мої болячки. Люди особливо не розпитували доньку про мене, бо в кожного — свої проблеми. А нещодавно зустрічаю сусідку. Вона мало не плаче: «Ти, Євдокіє, здається, ходити не могла, ноги тебе боліли. А зараз он яка моторна. У кого ж ти лікувалася? У мене пекельний головний біль, болить хребет, суглоби, ноги, терпнуть руки. Може, і я туди поїхала б?». І я розповіла сусідці усе, як було. Тепер і вона лікується в «Зеленій планеті».