Довше жувати — добре і для мозку

Хто довше жує — той довше живе, — стверджує народна мудрість. Як і багато інших надбань народних цілителів — це також підтверджене наукою. Користь для здоров'я від гарного пережовування їжі важко переоцінити! І якщо покращення травлення та зменшення споживання калорій — цілком очікувані вигоди, то зниження стресу і тривожності, поліпшення когнітивних функцій, пам'яті та концентрації не такі очевидні.

В процесі еволюції ми перестали потребувати тривалого жування. І сьогодні витрачаємо на це приблизно 35 хвилин щодня. Не те що наші найближчі родичі шимпанзе та бонобо — 4,5 години, а горили та орангутани і поготів — більше 6 годин.

Але ж призначення жування залишається тим самим: отримати з їжі якомога більше енергії. Для цього маємо розбити їжу на дрібні частинки і зволожити їх слиною, щоб було легше проковтнути. Це збільшує площу поверхні частинок, і травні соки можуть обробляти їх більш ефективно.

Грубіші частинки, як правило, довше затримуються в кишківнику, і мікроорганізми мають більше часу для їх ферментації. Це спричиняє здуття, переповнення, закреп та інші прикрощі.

Жування збільшує вироблення слини і кількість травних ферментів, а також стимулює кишківник і підшлункову залозу виділяти соки. Якщо ви не жуєте, кишківник не готовий до обробки їжі! А це важливо для здоров'я. 

Завдяки ретельнішому жуванню ви, цілком можливо, з’їсте менше. Організм отримає більше часу, щоб мозок отримав сигнали про насичення. Йому потрібно хоча б 20 хвилин, щоб відрегулювати вироблення гормонів, пов'язаних із голодом.

Один із гарних способів повільніше їсти — вживати продукти з більш вираженою текстурою. Наприклад, обирати тверду їжу замість рідкої (апельсини замість апельсинового соку), продукти з високою в'язкістю, як вівсянка та насіння льону, замість білого рису або макаронів.

Дослідники дедалі частіше виявляють, що жування відіграє важливу роль в інших аспектах нашого добробуту — особливо в здоров'ї мозку з віком. Втрата зубів, наприклад, пов'язана з підвищеним ризиком хвороби Альцгеймера та деменції.

Здатність жувати пов'язують із пам'яттю. Бо численні нейронні зв'язки з'єднують жувальний апарат із гіпокампом — ділянкою мозку, відповідальною за просторове навчання та формування нових спогадів, яка однією з перших зазнає ушкоджень при хворобі Альцгеймера.

Припускають також, що пережовуючи, особливо більш тверді продукти, ми збільшуємо приплив крові до мозку.

Жування покращує концентрацію та увагу, хоча вчені насправді точно не знають, як саме це працює. Ефект супроводжується зниженням показників тривоги, стресу, зокрема рівня кортизолу в слині. Можливо, це навіть природний рефлекс: у стресових ситуаціях деякі люди починають жувати несвідомо. Скрегіт зубами, або бруксизм, який залучає ті самі щелепні м'язи, що й жування, і вражає приблизно одного з десяти дорослих, часто викликається стресом і тривогою.

Ми знаємо, що приймання їжі часто покращує настрій. А жування, як важлива частина цього процесу, вивільняє смаки страв і продуктів, ми краще відчуваємо їхню текстуру і аромат. Так харчування стає значно більш насиченим і приємним.

Тож бачите, скільки вигод від кращого пережовування їжі! Тільки звісно, вона має бути ще й корисною для нашого організму.

За матеріалами ВВС Україна