Золотий рододендрон

Українська флора дуже різноманітна за рахунок того, що маємо на території країни різні ліси, болота, лісостепи, степи, субтропіки, гори, узбережжя морів. Але це «законне» різноманіття доповнюється ще й особливими, унікальними для наших теренів видами. Таким є рододендрон жовтий, родом з Чорноморського регіону, Кавказу та південно-східної Європи. Ви знали, що він росте в Україні в дикій природі з дуже давніх часів?

Понад 50 років тому я цього не знала, тож поїхала за ним в Краснодарський край Росії. В той час очікувався спалах дифтерії, а рододендрон жовтий можна використовувати для профілактики і лікування цієї хвороби. Рододендрон я там знайшла, та ще й дізналась дещо нове про його лікувальну дію.

А повернувшись додому, розповіла про цю рослину Григорію Костянтиновичу Смику — досліднику і знавцю корисних рослин. А він у відповідь запросив мене у своє село Червонка на Житомирське Полісся, звідки починається унікальний Словечансько-Овруцький кряж, залишок давнього гірського пасма. Поїхали. А там вся дорога у цих жовтих квітах!Ліс наповнений їхніми пахощами! Я навіть розгубилася, побачивши рододендрон посеред Полісся — природне чудо, яке виявилось зовсім поруч, а не за тридев’ять земель.

Крім території кряжу рододендрон зрідка зустрічається в інших районах Житомирської області, на півночі Волинської і Рівненської областей, в Хмельницькій області, білоруській частини Полісся. Охороняється у заказнику Городницького лісництва та Поліському державному заповіднику. Росте він у вологих соснових та змішаних лісах, деколи у вільшаниках, любить напівтінь і кислий ґрунт, легко переносить морози. В лісах утворює густі зарості. Росте рододендрон і на нашій лікарській плантації, і мені дуже хочеться ближче познайомити вас із цією рослиною, яку я знаю понад пів століття.

Жовтий рододендрон (Rhododendron luteum, або flavum) належить до родини Вересові. Це кущ заввишки 2–4 м. Кора молодих гілок червонувато-жовто-бура, опушена, має залозисті волоски. Бруньки липкі. Листки чергові, мають дуже короткий черешок, овальні, завдовжки до 10 см, завширшки 2-3 см.; верх листка зелений, а низ сіруватий. Листя не жовтіє, восени опадає зеленим.

Квіти з’являються у травні разом з листям або й трохи раніше за листя. І які ж квіти — просто краса: великі, 3–4 см, у формі дзвоника, зібрані в пишні суцвіття, яскраві та ще й з солодким ароматом. Віночок має 5 пелюсток, зрослих в основі, жовтих з темно-жовтою плямою на верхівці.

Рослина застосовується лише у народній медицині, але її лікарські можливості досліджують і науковці. Заготовляють листя під час цвітіння рослини. Сушать при температурі до 45°. Наголошую, що лікарськими якостями володіють не квіти, а листя! Пилок і нектар квітів та всі частини рослини містять нейротоксин, отруйний для людей, свійських тварин, бджіл. Отож, потрібно дотримуватись правильного застосування, чіткого дозування ліків з рододендрона.

Листя містить дубильні речовини (7–18%), глікозиди, флавоноїди (кемпферол, кверцетин, мірицетин, гіперозид, рутин); органічні та неорганічні кислоти (багато кавової і галової кислот), терпеноїди; фітостерин, вітамін С.

В народній медицині, зокрема турецькій, лікують рододендроном поліартрити ревматичного і подагричного походження, артрози, бурсити, радикуліти. Він знімає біль, має протизапальну, сечогінну, потогінну дію.

Настій від хворих суглобів

2 ч. л. сухої сировини залити 2 склянками окропу, настоювати 15 хв. і випити ковтками за день.

Можна додавати 1-2 листки до заварки чаю на день або до компоту, узвару, кави. Як мені сказала колись одна жінка, «п’ю чай і бігаю як коняка». При радикулітах роблять також сидячу ванну: 100 г листя кип'ятити 20 хв. у 5 л води, додати до 10 л води. Зовнішньо рододендрон застосовують при екземі та псоріазі, для лікування грибкових уражень ніг. Від запрілостей і грибка на ногах треба висушене листя подрібнити, насипати в шкарпетки і одягти їх на ноги.

Для чоловіків рододендрон — чудова профілактика аденоми та простатиту завдяки протизапальній, бактерицидний, сечогінний дії.

Науковцями також підтверджена сильна протизапальна та антиоксидантна дія рододендрону. Флавоноїди і терпени з його складу в експериментах показують високу здатність до пригнічення прозапальних ферментів, поглинання окисних радикалів кисню і заліза.

Глікозиди (андромедотоксин, ериколін) мають властивості, подібні до дії глікозидів наперстянки. Вони діють наркотично та паралітично, подразнюють слизові оболонки, мають потогінну дію. Тому передозування ліків з рододендрону може викликати задишку, нудоту, слинотечу, блювання, слабкість, запаморочення, втрату рівноваги, порушення в роботі серця, брадикардію, зниження артеріального тиску, зміни свідомості. Але у правильному дозуванні рододендрон є цілком безпечним, ним лікують серцеву недостатність, знижують артеріальний тиск.

У науковій медицині застосовують ефірну олію рододендрона як бактерицидний засіб, особливо проти туберкульозної палички. Водний настій і спиртову настоянку сухого листя застосовують у ветеринарії як антибіотик проти стафілокока, гнильних бактерій. Нещодавно виявили, що екстракт листя вибірково діє на клітини раку товстої кишки і печінки: вбиває в 2 рази більше ракових клітин, ніж здорових. Також він має антидіабетичну дію.

А поки дослідження тривають, лікуйтесь за перевіреними рецептами та будьте обережні. Якщо маєте будь-який рододендрон у вазоні чи в саду, попередьте дітей про його отруйність. Для розуміння його небезпеки: щоб серйозно постраждала дитина вагою 25 кг потрібно 100-200 г листя чи квітів, але і менша кількість матиме токсичну дію. Для малої дитини і кілька квіток азалії можуть бути смертельно небезпечними.