Час від часу зеленопланетяни просять розказати про індійську цибулю: що ж це за диво-рослина і як вона діє? Моє знайомство з індійською (морською, або вагітною) цибулею почалося понад сорок років тому в далеких краях. Здивувала вона мене тим, що біля великої цибулини виростає дуже багато маленьких, а з тих можна виростити нові рослинки. Привезла я її додому і почала вивчати.
Тоді й дізналась, що зветься вона індійською цибулею (Ornithogalum caudatum), належить до родини гіацинтових і походить зовсім не з Індії, а з Південної Африки (Капська провінція та Квазулу-Натал), зустрічається також в тропічній східній Африці.
Перше випробування цієї цибулі було, коли до мене завітав сусід із сильним болем у попереку, і я дала йому часточку цибулини і шматочок листочка. Понатирав він ними поперек, і біль минув. Після того потягнулися до мене люди за «чар-зіллям».
Лікують індійською цибулею зубний, головний біль, натирають руки, ноги, скроні. А мене цікавило — що ж так знеболює? Виявилось, що справа в алкалоїдах та глікозидах, на які рослина багата. Це поєднання робить дива, лікуючи безліч хворобливих станів.
Щоб скористатись властивостями рослини, можна приготувати кілька засобів, і щонайперше — сік. Для цього листочки треба порізати на дрібні шматочки. І тут треба врахувати важливий момент: дошка не має бути з дерева — лише зі скла чи кераміки, так само і ніж — металевий не годиться, тільки керамічний. Потім цибулю треба потовкти, зрозуміло, знов таки в керамічній або кам’яній ступці з відповідним товкачиком. Потовчену масу викласти на марлю та вичавити сік. У склянці з темного скла в холодильнику сік може зберігатися тиждень.
Соком індійської цибулі можна лікувати чимало захворювань. Якщо болять суглоби, є біль у попереку, десь травмувались, отримали вивих, перелом чи щось покусало — беріть марлю чи бинт, змащуйте його соком і накладайте на хворе місце на 2 хвилини. Якщо ж накладаєте кашку, то обов’язково треба покласти її через тканину. А найкраще хворе місце змастити олією і потім зробити компрес. Ліки з рослини, сік-слиз, добре всмоктуються через шкіру і усувають біль.
Чому ефективне це лікування? Тому що ми не варимо, не переробляємо, а просто беремо свіжу рослину, в якій багато біологічно активних речовин.
Але можна робити й настоянку на спирту для зовнішнього застосування — вона зберігається до року. Беремо цибулину, якій є 2-3 роки, подрібнюємо, заливаємо 1 л горілки, настоюємо 21 день.
Можна робити спиртову настоянку і з листя: листочок не менше 60 см завдовжки подрібнити, залити 0,5 л горілки, настоювати 14 днів.
Із соку-слизу можна зробити й мазь: 1 частину соку розтираємо з 3 частинами смальцю. Використовують мазь для лікування хворих суглобів, подагри, п’яткової шпори.
А якщо болить спина, крутить все тіло або ж дуже болять ноги, найкраще допомагають ванночки. Для цього треба взяти листочки, подрібнити їх до стану кашки. До 50 г подрібнених листочків додати 100 г солі, добу настоювати. Потім покласти у 10 літрів гарячої води температурою 50-60°С, опустити туди ноги, тримати 15 хв., витерти і одягти вовняні шкарпетки. За допомогою кількох таких процедур дуже добре лікується подагра, знімається біль з хворих суглобів.
Ми застосовуємо рослину й для того, щоб позбутись сильного асциту: ледь-ледь подразнюємо нирки, щоб вони працювали нормально і виводили надлишки рідини, які накопичуються в організмі.
На підтвердження того, що індійська цибуля може працювати в різних напрямках, наведу такий факт. Якось у мене гостювала знайома з Болгарії. Вона для салатів брала трохи листочків з рослинки на підвіконні — за 10 днів рівень цукру в неї знизився з 11 до 4,6 ммоль на літр.
Індійська цибуля стане вам не гіршою помічницею і домашнім цілителем за такі кімнатні лікарські рослини, як алое, агава, каланхое. І так само нескладно її доглядати. Вона невибаглива і дуже стійка: в країнах Південної Африки витримує дуже пекучий клімат. Листочки активно ростимуть за мінімального догляду, а яскраве привабливе цвітіння триватиме доволі довго. Рослинка добре почуватиметься і в невеликому вазоні, і у відкритому ґрунті. Тільки більша частина цибулинки має виглядати назовні. Її треба час від часу пересаджувати в нову землю (по 1 частині листяного та дернового субстрату і 2 частини річкового піску), інколи піддобрювати і не заливати (поливати, коли верхній шар ґрунту підсохне) — краще частіше обприскувати. Світло і тепло рослинка любить: в затінку скніє, а за температури нижче 12°С може й загинути.
За результатами досліджень сучасної фармації, індійська цибуля в основному складається з сапонінів, полісахаридів, терпенів, флавоноїдів і має різноманітні фармакологічні властивості, передусім протипухлинні, протизапальні та імуномодулюючі. Зокрема сапоніни можуть пригнічувати ріст ракових клітин, завдяки впливу на функцію мітохондрій. А полісахариди посилюють імунітет і мають антидіабетичну дію.
В китайській народній медицині індійську цибулю використовують як протимікробний, протизапальний, протипухлинний засіб. Лікують гепатит, паротит і деякі види пухлин.
Традиційний китайський засіб для лікування злоякісних пухлин Wan-Nian-Qing на 30% складається з індійської цибулі. Він містить ще по 15% шоломниці колючої (Scutellaria barbata), Hedyotis diffusa (рослина з родини маренових)та астрагалу перетинчастого (Astragalus propinquus) і приблизно по 7% далекосхідної гречки японської (Reynoutria japonica), кореня куркуми (Curcuma) і женшеня (Panax ginseng), а також шавлії багатокореневої (Salviamiltiorrhiza), є навіть по3% скорпіону і багатоніжки.
Засіб використовується в поєднанні з хіміотерапією для лікування раку печінки, легень і шлунка. Цибуля й гедіотис посилюють діурез та виводять зайву рідину (гедіотис також має функцію детоксикації та боротьби з раком); шоломниця нормалізує енергетичний обмін; куркума поліпшує роботу шлунка; женьшень, шавлія і астрагал зміцнюють імунітет людини; а речовини скорпіону й багатоніжки вбивають ракові клітини. Крім того, що Wan-Nian-Qing пригнічує ріст пухлин, він ще й зменшує шкоду від хіміотерапії, зміцнюючи імунітет організму.
Однак, попри те, що види роду Ornithogalum народні цілителі використовували для лікування різних захворювань, включаючи діабет, гепатит і навіть рак, ці рослини доволі токсичні. Європейські види містять карденолідглікозиди, які виявляють подібну до наперстянки дію. Хоча в південноафриканських видах цих речовин нема (натомість виявлені холестан, похідні стигмастану та спіростану) ви маєте бути впевнені, що вірно класифікували рослину, якою збираєтесь лікуватись, ні в якому разі не перевищувати дозування, і краще застосовувати її лише як зовнішній засіб.
Індійська цибуля має значний лікувальний потенціал, але потребує фахового застосування і подальших досліджень. І поки ви знайдете цю рослину, радимо безпечні й випробувані фітокомпозиції «Зеленої планети Земної». Зокрема від подагри допомагає ПОДАГРИН. А щоб не було подагри, остеохондрозу та інших порушень сольового обміну, подбайте про нирки. Допоможе в цьому НЕФРОЛІК.
Лікування фітокомпозиціями добре доповнюють мазі, компреси та інші зовнішні засоби з індійської цибулі: щоби ноги не боліли, руки не крутило — щоб подагру виганяло.
Принагідно нагадаємо, що урати дуже добре виводять і наші звичайні рослини. 1 ч. л. суміші листя смородини та суниці і трави споришу (2:2:1) треба заварити склянкою окропу, пити по чверті склянки 4 рази на день.
А как можно приобрести эту индийскую луковку